У Сибіру вперше за війну оголосили повітряну тривогу – КиївМедіаHUB
— Авіація Автомобілі та транспорт Автомобілі та фінанси Автомобільна безпека Автомобільна промисловість

У Сибіру вперше за війну оголосили повітряну тривогу

У Новосибірській області вперше за весь час повномасштабної війни оголосили повітряну тривогу. Це сталося 6 липня, у день, коли українські дрони завдали найглибшого удару за всю історію протистояння — по Омському нафтопереробному заводу, розташованому більш ніж за 3500 км від України. Безпілотники подолали понад 2500 км від державного кордону та вперше вразили найбільший НПЗ Росії.

На тлі тривоги в регіоні також ввели обмеження на зліт і посадку літаків в аеропортах міст Сибіру та Уралу. Про це повідомили російські Telegram-канали.

Підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій ЗСУ завдали удару по “Газпромнефть-ОНПЗ” в Омську. Це підприємство має потужність понад 21 млн тонн нафти на рік. Зафіксовано щонайменше два влучання. Під удар потрапила установка первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-11 — критично важливе обладнання заводу. Після атаки на території підприємства виникла пожежа.

Для атаки застосували модернізовані дрони FP-1 компанії Fire Point із нетиповою геометрією крила. Оновлена версія FP-1 отримала нове монокрило з інтегрованим паливним баком, завдяки чому дальність збільшили з 1650 до 2700 км. Водночас бойова частина залишилась 105 кг.

У коментарях у соцмережі Х співвласник компанії Fire Point Денис Штілерман зазначив, що до удару по заводу в Омську нові модифіковані дрони подолали 3400 кілометрів. Саме ці безпілотники здійснили найглибший далекобійний удар по території РФ від початку повномасштабного вторгнення. Відстань становила до 3000 км від державного кордону.

Генштаб ЗСУ підтвердив, що Омський НПЗ став останнім із 11 найбільших російських виробників бензину, який уразили Сили оборони. Крім цього, це єдиний російський НПЗ, що виробляє каталізатори для крекінгу — компоненти, від яких залежить вторинна переробка нафти на інших підприємствах. Підприємство має стратегічне значення для паливної інфраструктури Росії, оскільки тут виробляють значну частину пального для транспорту, авіації та військової техніки.

Серед великих НПЗ за межами зони ударів раніше залишалися лише Омський та Ангарський заводи за Уралом. Їх захищала насамперед географічна відстань, однак після модернізації FP-1 це перестало бути перепоною. Раніше дрони FP-1 вже довели свою ефективність під час ураження Рязанського, Саратовського, Новокуйбишевського та Волгоградського НПЗ. Близько половини вогневих завдань із використанням цих безпілотників є успішними.

Оголошення повітряної тривоги в Новосибірській області стало окремим символічним сигналом. Новосибірськ є найбільшим промисловим і логістичним центром Сибіру, де працюють понад 200 великих і середніх підприємств оборонного, авіаційного та енергетичного секторів. Це свідчить про те, що зона досяжності українських безпілотників уже поширюється на весь азіатський тил Росії.

Обмеження на продаж пального зафіксували в Новосибірській, Іркутській, Тюменській та Омській областях, а також у Красноярському краї та на Далекому Сході. Через те, що заводи поблизу лінії фронту виведені з ладу, Кремль змушений транспортувати пальне з уцілілих заводів Сибіру на тисячі кілометрів. Це перевантажило залізничну мережу й спричинило затримки для військових ешелонів.

У 2024 році Україна досягла стратегічного рівня застосування ударних дронів на відстанях понад 1000 км. У червні 2026-го кількість далекобійних атак по Росії помітно зросла, встановивши новий рекорд. Президент Зеленський неодноразово називав цю стратегію “планом далекобійних санкцій” — ударами по паливній базі, які зменшують можливості армії та чинять тиск на суспільство всередині країни-агресорки.