Президент України Володимир Зеленський підписав указ про персональні санкції щодо колишнього народного депутата Борислава Берези. Документ набрав чинності 7 липня 2026 року та вводить у дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 2 липня. Сам Береза вже відреагував на ці обмеження, назвавши їх помстою за критику влади.
За інформацією з сайту президента, до Берези безстроково застосували 17 видів санкцій. Серед них — блокування активів, заборона на укладання договорів і правочинів, а також блокування доступу з території України до його сторінок у Telegram, YouTube та Facebook. Крім цього, його позбавляють державних нагород.
За даними джерел Інформатора, саме Береза був одним із перших, хто почав розповідати медійникам про події у Вишневому. Водночас частина анонсованих ефірів за його участю, запланованих на 7 липня, так і не вийшла.
Як зазначається на сайті ОП, Зеленський увів у дію нові санкції РНБО проти компаній і осіб, які підтримують російський військово-промисловий комплекс, а також пропагандистів, що виправдовують агресію РФ. Перший пакет охоплює 30 юридичних і 42 фізичні особи, зокрема виробників високоточного обладнання для підприємств російського ВПК. До переліку включили компанії, які забезпечують виробництво озброєння, серед них центр «Буревісник» і «КАМ-Інжиніринг».
Другий пакет стосується 15 фізичних і восьми юридичних осіб, пов’язаних із поширенням кремлівської пропаганди та підтримкою окупації українських територій. Санкції, зокрема, запровадили проти воєнного блогера Володимира Романова, пропагандиста Іллі Туманова та депутатки Московської міської думи Марії Кисельової. За словами радника Президента з питань санкційної політики Владислава Власюка, мета нових обмежень полягає в тому, щоб ускладнити роботу російського ВПК, позбавити його доступу до технологій, фінансування та міжнародної співпраці, а також зробити підтримку воєнної машини РФ економічно невигідною.
Незадовго до введення санкцій Береза заявив, що має компромат на міністра оборони Михайла Федорова. За його словами, до нього потрапили документи про можливі зловживання у сфері закупівель ДП “Дія”, дронів, криптовалюти та ботів. Він стверджував, що ця інформація нібито вже відома правоохоронним органам, але жодних дій вони не вживають.
Як першу частину свого “серіалу” Береза оприлюднив матеріали про тендер на закупівлю “Суверенної фабрики штучного інтелекту” вартістю понад 225 мільйонів гривень. Переможцем торгів стало ТОВ “ЛАН ТЕК”, яке подало пропозицію на 225 891 000 гривень. Інший учасник, ТОВ “НЕТВЕЙВ”, запропонував лише на 52 787 гривень більше. На думку Берези, це свідчить про відсутність реальної цінової конкуренції. Також він заявляє, що в тендерній пропозиції переможця вказано процесор із характеристиками, які не відповідають вимогам замовника, однак компанію все одно допустили до участі, і вона виграла тендер.
Водночас оприлюднений матеріал більше схожий на набір тверджень, а не на повноцінне розслідування. Береза посилається на анонімні “джерела в правоохоронних органах” і не надає верифікованих документів, обмежуючись цитатами з невідомих процесуальних актів. Жодного конкретного посадовця прямо не звинувачено, а логічний зв’язок між можливими порушеннями на тендері та особисто Федоровим залишається недоведеним. Це радше анонс, ніж OSINT-розслідування.
Борислав Береза народився 13 червня 1974 року в Києві. Він був народним депутатом VIII скликання Верховної Ради та пройшов за списком “Правого сектору”. Також обіймав роль представника України в Парламентській асамблеї Ради Європи. Після завершення депутатських повноважень він зайнявся медійною та громадською діяльністю, активно веде власні канали і публічно критикує владу.
Практика запровадження обмежень РНБО щодо публічних українців, які критикують Офіс президента, набула резонансу навесні 2026 року. Тоді Зеленський підписав указ проти колишнього глави ОП Андрія Богдана. Той заявив, що причина — або у плівках Міндіча, або у “списку”, і порівняв ці обмеження з переслідуванням інакодумців. Рішення щодо Богдана також передбачало блокування активів і заборону на укладання угод.
Санкційна практика РНБО вже стала предметом судових оскаржень. Зокрема, фігурант справи “Мідас” Цукерман подав позов до Касаційного адміністративного суду проти Зеленського — після Міндіча, який також оскаржував президентські обмеження. Це свідчить про те, що механізм санкцій РНБО дедалі частіше сприймають як інструмент тиску, а не лише як безпековий захід.
