Сихівський районний суд Львова ухвалив вирок чоловікові, який через додаток Приват24 отримав доступ до чужого банківського рахунку та протягом трьох тижнів переказував гроші на власну картку. У межах цієї справи сума викрадених коштів становила 28 094 гривні. Суд призначив йому 5 років позбавлення волі, однак звільнив від відбування покарання з випробуванням на один рік.
Як свідчить Єдиний державний реєстр судових рішень, кримінальне провадження відкрили 2 жовтня 2025 року, а вирок постановили 18 червня 2026 року. Сам злочин стався у вересні 2025 року. Обвинувачений скористався телефоном потерпілого, який не мав ані коду блокування, ані графічного ключа. Завдяки автовведенню паролю він увійшов у Приват24 і здійснив дев’ять переказів на свою картку в іншому банку.
Перший переказ він зробив 2 вересня 2025 року о 01:14 на 2 580 гривень. Надалі кошти переказувалися регулярно, переважно вночі або пізно ввечері, з проміжками у кілька днів. Найбільша сума одного переказу становила 15 477 гривень — її було відправлено 23 вересня 2025 року о 23:53. Саме цей епізод завершив серію злочинів. Загальний розмір збитків потерпілого склав 28 094 гривні.
У суді обвинувачений повністю визнав вину та відмовився від захисника. Він підтвердив усі обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема час, місце та мотиви злочину. Ще до початку розгляду справи чоловік у повному обсязі відшкодував потерпілому завдану шкоду і повернув усі кошти, що підтверджено розписками. Щире каяття та добровільне відшкодування збитків суд визнав пом’якшувальними обставинами.
Дії засудженого кваліфікували за двома статтями Кримінального кодексу: ч. 4 ст. 185 — крадіжка в умовах воєнного стану та ч. 1 ст. 361 — несанкціоноване втручання в роботу автоматизованих систем. За сукупністю злочинів суд визначив остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, поглинувши менш суворе покарання — 2 роки обмеження волі — більш суворим.
Орган пробації оцінив ризик повторного злочину як середній і дійшов висновку, що виправлення можливе без ізоляції від суспільства. Суд погодився з цим та, посилаючись на ст. 75 КК України, звільнив засудженого від відбування покарання з іспитовим строком один рік. На нього поклали три обов’язки: регулярно з’являтися до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання або роботи, а також не виїжджати за межі України без дозволу пробації.
У більшості схожих справ суди, призначаючи 5 років позбавлення волі, звільняють засуджених від реального відбування покарання з випробуванням. Умовне засудження за ч. 4 ст. 185 теоретично можливе, оскільки закон дозволяє це при строку не більше 5 років. Саме такий мінімальний строк і призначив Сихівський суд, що дало підстави застосувати іспитовий строк.
Крадіжка, вчинена в умовах воєнного або надзвичайного стану, належить до кваліфікованого складу злочину та одразу підпадає під ч. 4 ст. 185 КК, яка передбачає покарання від 5 до 8 років позбавлення волі. Законом № 2117-IX від 7 березня 2022 року до КК внесли зміни, що посилили відповідальність за злочини, скоєні в умовах воєнного стану. Саме під цю посилену норму підпала крадіжка через банківський застосунок, вчинена у вересні 2025 року.
Несанкціоноване використання облікових записів Приват24 регулярно стає предметом кримінальних і цивільних проваджень. У львівській справі вирішальною вразливістю була повна відсутність захисту на телефоні потерпілого: без PIN-коду та без графічного ключа застосунок відкривався одразу через автозбережений пароль. У деяких подібних справах також порушувалося питання оформлення кредиту без відома власника рахунку.
Подібний випадок розглядав і Соборний районний суд Дніпра. Там жінку засудили за те, що вона через мобільний додаток отримала доступ до рахунку свого померлого батька та впродовж трьох тижнів переказувала звідти кредитні кошти на власні картки. Вирок у цій справі винесли 30 квітня 2026 року. І ця справа, і львівська демонструють однакову схему — використання чужого телефону з незахищеним банківським застосунком для незаконного доступу до рахунків у Приват24.
