У Азовському морі за ніч уразили 8 танкерів РФ – КиївМедіаHUB
— Авіація Автомобілі та транспорт Автомобілі та фінанси Автомобільна безпека Автомобільна промисловість

У Азовському морі за ніч уразили 8 танкерів РФ

За одну ніч пілоти роти “Кайрос” 414-ї окремої бригади безпілотних систем “Птахи Мадяра” уразили в Азовському морі вісім танкерів тіньового флоту РФ. Усі ці судна перевозили паливо до окупованого Криму та перебували під міжнародними санкціями. Тієї ж ночі ударів зазнали також сухогруз і паром. Загалом упродовж 6 та 7 липня Сили оборони уразили 10 танкерів тіньового флоту в акваторії Азову.

Про подробиці операції у своєму Telegram-каналі повідомив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді, позивний “Мадяр”. За його словами, усі вісім уражених танкерів ідентифіковано. Дедвейт кожного становить близько 7000 тонн, довжина — 140 метрів, а роки побудови — 2006-2012. Серед суден, що потрапили під атаку, він назвав “Венера-3”, “Санар-1”, “Санар-17”, “Климена”, “Теті”, “Алексей Саврасов” та “Пенелопа”. Крім ударів по флоту, упродовж тієї самої ночі на окупованих територіях відпрацювали ще 58 військових цілей у тилу ворога.

Як написав Бровді, у ніч на 6 липня СБС разом із ВМС вже уразили два танкери проєкту 15781, які везли паливо маршрутом Таганрог – Крим. Кожен із них перевозив по 7000 тонн горючого, що дорівнює 200 вагонам-цистернам. Тоді ж було атаковано нафтобазу в окупованій Керчі, а також знищено дві пускові установки зенітного комплексу С-400 — у Брянській області та в Криму.

Ще вранці 7 липня в мережі жваво обговорювали незвичну деталь: супутниковий сервіс моніторингу пожеж від NASA зафіксував вогнища в морі на північ від Керчі. Назви суден — “Венера-3”, “Санар-1”, “Санар-17”, “Климена”, “Теті”, “Алексей Саврасов”, “Пенелопа” — з’являлися одна за одною, і ставало зрозуміло, що в Азові горить щось велике. Точної цифри тоді ніхто не знав, однак версії множилися, а в соцмережах писали, що йдеться про одне з 10 атакованих суден. Близько полудня відповідь дав Мадяр.

Ця операція має подвійне значення. З одного боку, йдеться про удар Сил безпілотних систем по логістиці противника. З іншого — про зрив спеціальної “бензинової операції” Росії. Москва свідомо зібрала цілий “косяк” танкерів і спрямувала їх разом до Криму, сподіваючись, що щільна присутність суден в Азові захистить конвой від атак ППО. Однак зенітне прикриття на “битву за бензин” так і не з’явилося, і саме це визначило долю всього конвою.

Тіньовий флот — це мережа танкерів, якими Росія перевозить нафту та нафтопродукти в обхід міжнародних санкцій і встановленої “цінової стелі” у 60 доларів за барель. Такий “флот-привид” дає Кремлю змогу продавати нафту тим, хто готовий купувати її поза межами легального ринку. Ця схема діє з 2022 року та охоплює сотні суден під прапорами третіх країн.

За різними оцінками, доходи від продажу нафти через “тіньові” схеми можуть формувати до 35-40% федерального бюджету РФ. Саме ці кошти спрямовують на закупівлю чипів для ракет “Калібр”, виробництво дронів типу “Шахед” і виплати контрактникам. Орієнтовна вартість одного середнього танкера тіньового флоту становить від 30 до 50 мільйонів доларів, тому сукупні збитки від цієї атаки можуть досягати 240-400 мільйонів доларів лише за вартістю суден, без урахування втраченого вантажу.

Україна виступила з новою юридичною та військовою ініціативою на міжнародній арені, закликавши вважати судна російського “тіньового флоту” легітимними військовими цілями. Видання Financial Times ознайомилося з офіційним листом віцепрем’єр-міністра України Олексія Кулеби до Міжнародної морської організації, у якому наголошується, що транспортування підсанкційного палива безпосередньо фінансує російську агресію. За заявою міністра закордонних справ України Сибіги, у 2026 році Чорне, Азовське та Балтійське моря мають звільнитися від будь-яких російських “тіньових флотів”.

У тимчасово окупованому Криму далі загострюється ситуація з паливом. На автозаправних станціях фіксують багатогодинні черги, спостерігаються дефіцит бензину та жорсткі обмеження на його продаж. Через українські далекобійні удари по нафтопереробних заводах виробництво бензину в центральних регіонах Росії скоротилося приблизно на чверть у річному вимірі. Паливна криза, яка розпочалася наприкінці травня, охопила понад 50 регіонів і окупований Крим, де вже запровадили ліміти на відпуск пального.

1 липня стало відомо, що Україна запропонувала вважати російський “тіньовий” флот законною військовою ціллю. У червні ЄС також дозволив затримувати у Середземному морі танкери, які можуть перевозити російську нафту. Такі атаки виконують подвійну функцію: руйнують логістику постачання палива до Криму та подають сигнал покупцям нелегальної нафти про реальні ризики втрати вантажу. Загроза втратити вантаж підвищує вартість фрахту та страхування перевезень, і жодне ППО цього вже не компенсує.