Конституційний суд Казахстану відкрив Касиму-Жомарту Токаєву шлях до нових президентських виборів, визнавши, що всі його попередні терміни не враховуються за новим Основним законом.
Нова Конституція Казахстану набула чинності 1 липня 2026 року — рівно тиждень тому. Токаєв сам звернувся до суду з проханням офіційно роз’яснити норми нового документа. У відповіді на офіційне звернення президента суд пояснив: під час застосування нових конституційних норм не враховуються попередні терміни перебування на посаді, обрання та призначення за Конституцією 1995 року. Тож після набуття чинності нової редакції будь-яке обрання вважатиметься першим президентським терміном, як повідомляє видання Tengri News.
Нова Конституція зберігає обмеження: одна й та сама особа може бути обрана президентом лише один раз, а термін становить сім років. Водночас рішення суду фактично обнуляє попередній відлік. Документ також запроваджує посаду віцепрезидента та реформує парламент, перетворюючи його на однопалатний орган. Дострокові парламентські вибори вже призначено на 23 серпня цього року. Наразі відкритим залишається питання, чи піде Токаєв на дострокові президентські вибори, чи завершить нинішній термін до 2029 року.
Токаєв очолює Казахстан з березня 2019 року, після того як Нурсултан Назарбаєв, який правив країною з квітня 1990 року, пішов у відставку. У листопаді 2022 року Токаєв переобрався на дострокових виборах, здобувши понад 81% голосів, і вступив на семирічний термін — уже з обмеженням на повторне балотування. Ту конституційну реформу 2022 року сам президент представляв як крок до “нового Казахстану”.
Нову Конституцію розробили всього за 22 дні та затвердили на республіканському референдумі в березні 2026 року. Документ вносить масштабні зміни до державного устрою та, зокрема, додатково зміцнює повноваження глави держави. Критики звертали увагу на надмірну швидкість підготовки документа, однак влада представила реформу як логічне продовження курсу на модернізацію.
Схожа практика обнулення президентських термінів уже застосовувалася в різних країнах. Путін обнулив свої терміни через конституційні правки ще у 2020 році. Практика обнулення президентських термінів через нові конституції не є рідкістю в пострадянських та авторитарних державах. Путін повернувся до самодержавства через послідовне розширення конституційних повноважень — спочатку збільшивши термін президентства до шести років, а потім у 2020 році обнуливши свої попередні терміни. Дослідники фіксують щонайменше вісім успішних спроб застосування такої стратегії з 2000 року по всьому світу.
Питання меж президентської влади та строків перебування на посаді актуальне і в демократичних суспільствах. Як зазначає аналіз виборчої системи України, відсутність регулярної зміни влади та розмиття конституційних обмежень становить загрозу для демократичних інституцій. Ситуація в Казахстані наочно демонструє, як правовий механізм може легалізувати фактичне продовження необмеженої президентської влади.
