Нові версії російських дронів-камікадзе «Молнія», оснащені штучним інтелектом, отримали приховану смертельну пастку. Йдеться про окремий контур детонації, вбудований під верхню кришку корпусу. Через це спроба оглянути або розібрати збитий безпілотник може коштувати людині життя. Небезпека стосується і військових, і цивільних, які можуть натрапити на уламки БПЛА.
Про це у своєму Telegram-каналі повідомив фахівець із систем радіоелектронної боротьби та зв’язку, радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Бескрестнов. За його словами, у нових «Молніях» із ШІ передбачено окремий контур детонації, який спрацьовує під час відкриття верхньої кришки корпусу. Тобто будь-яка спроба вручну розкрити збитий дрон є смертельно небезпечною.
Раніше Сергій Бескрестнов уже попереджав про розвиток цих безпілотників. Російські війська почали масово використовувати у Запоріжжі автономні безпілотники «Молнія» зі штучним інтелектом, які через особливості своєї роботи можуть не фіксуватися детекторами БПЛА. Він також оприлюднив світлину автономної версії «Молнії» з елементами ШІ та наголосив, що звичайні детектори БПЛА більше не дають гарантії своєчасного виявлення загрози.
Нове застереження щодо контуру детонації під кришкою ще більше загострює ситуацію. Навіть дрон, який збила ППО або придушив РЕБ, усе одно може залишатися небезпечним, адже окупанти часто встановлюють пастки та системи самопідриву. У випадку нових «Молній» із ШІ ця загроза має конкретне конструктивне втілення: механізм вбудований безпосередньо в корпус і не потребує дистанційного керування.
«Молнія-2» отримала удосконалений командно-телеметричний модуль із підвищеним захистом від перешкод, а також корпус із покращеною аеродинамікою. Верхній обтічник у цій моделі закриває електроніку, акумулятори та бойове навантаження. Саме ця верхня кришка, за даними Бескрестнова, тепер пов’язана з контуром детонації. Після модернізації дальність польоту зросла до 40-50 км, а маса бойової частини збільшилась приблизно до 10 кг.
Наявність версій з одним або двома двигунами, оптоволоконним зв’язком, елементами автопілота та можливістю скидати міни робить «Молнію» універсальним засобом. Її застосовують як для точкових ударів по техніці, так і для дистанційного мінування шляхів. За деякими оцінками, російські підрозділи використовують «Молнії» масово — до двох тисяч запусків на місяць. На Курському напрямку вони знищували склади та пункти дислокації, а у Запорізькій області здійснювали дистанційне мінування шляхів 24 протипіхотними мінами за один виліт.
Через специфіку роботи таких БПЛА детектори можуть не попереджати про їхнє наближення. А поява прихованого підривного механізму у верхній кришці означає, що навіть нейтралізований дрон не перестає бути зброєю. Не можна наближатися до збитих дронів або їхніх уламків — корпусу, крил, електроніки. Також не слід торкатися боєприпасів і їхніх частин. У разі виявлення потрібно негайно повідомити поліцію або ДСНС, оскільки безпечно знешкодити таку знахідку можуть лише фахівці.
«Молнія» — це баражуючий боєприпас з електродвигуном, виготовлений із дешевих і легких матеріалів, зокрема фанери, пластику та картону. Саме тому він є малопомітним для радарів і складним для виявлення системами протиповітряної оборони. Низький рівень шуму та складність виявлення роблять цей апарат особливо небезпечним у міських умовах.
Перше зафіксоване попередження Бескрестнова про нові можливості «Молнії» з’явилося тиждень тому. Тоді радник Міноборони, говорячи про автономне наведення у «Молнії», звернув увагу на відсутність антени управління. Це свідчило про те, що збивати або глушити такі апарати стандартними засобами РЕБ стає складніше. Поява контуру детонації під кришкою стала логічним продовженням цієї тенденції — Росія послідовно перетворює навіть знешкоджені БПЛА на засіб ураження.
Одночасно Росія вдосконалює й інші типи безпілотників. У нових модифікованих FPV-дронах оператору достатньо лише долетіти до цілі та позначити її, після чого апарат атакує самостійно. Оскільки такий FPV рухається до цілі автономно, купольна система РЕБ не здатна його зупинити. Дрони з машинним зором і автозахопленням цілі мають значно кращу ефективність ураження рухомих цілей і більшу дальність застосування.
