Рішення РНБО про запровадження санкцій проти колишнього народного депутата Борислава Берези викликало публічне несприйняття навіть у тих, хто не підтримує його. Народна депутатка Мар’яна Безугла, яка відкрито говорить про особисту антипатію до Берези, назвала такі дії “тоталітарщиною” і заявила, що це рішення породжує в неї дедалі більше запитань. Подібну критику висловив і журналіст Радіо NV Василь Пехньо, який охарактеризував ситуацію як “незрозумілу”. Основна претензія в обох однакова: відсутність публічного обґрунтування.
Президент Володимир Зеленський указом №588/2026 увів у дію рішення РНБО про санкції проти колишнього народного депутата Борислава Берези та ще 14 росіян. Зазначено, що до списку внесли осіб, які підтримують російську агресію та поширюють кремлівську пропаганду. У цьому переліку опинився і Береза. В Офісі президента не пояснили, з яких саме причин обмеження застосували до екснардепа, а нині блогера Борислава Берези.
Згідно з рішенням РНБО, Березу безстроково позбавили державних нагород, а його активи заблокували на 10 років. Також санкції передбачають заборону на торговельні операції, виведення капіталу, участь у приватизації та державних закупівлях. Окремо в указі зазначено обмеження доступу з України до його Telegram-каналу, YouTube-каналу та сторінки у Facebook.
Мар’яна Безугла не приховує особистого ставлення до Берези: вона вважає його брехуном, який поширює фейки та займається “медіакілерством”. Водночас депутатка наголошує, що навіть за такого ставлення санкції без прозорого обґрунтування є неприйнятними. Василь Пехньо, журналіст і ведучий Радіо NV, підтримав цю думку, зазначивши, що ситуація виглядає “незрозуміло”.
Береза активно розвиває свій YouTube-канал, де різко критикує Зеленського та його команду. Сам він заявив, що пов’язує рішення саме зі своєю критикою влади, і зауважив, що тепер має санкції і від Путіна, і від Зеленського. Відомо, що з 2018 року він перебуває під російськими санкціями.
Водночас у публічному просторі є і конкретне судове рішення щодо його матеріалів. Комерційний суд Відня зобов’язав Березу припинити поширення заяв про “Ощадбанк” у так званому “угорському кейсі” та видалити відповідні публікації. Публічно Береза стверджував, що йдеться про схему виведення капіталу через інкасаторські авто “Ощадбанку”. Безугла прямо зазначила, що для запровадження санкцій потрібні вагомі докази, наприклад, підтвердження того, що діяльність велася за “умовні російські кошти”. Її головна претензія полягає у відсутності зрозумілої аргументації та публічного обґрунтування.
У серпні 2024 року до Національної поліції надійшли документи на розшук Берези через ухилення від служби в армії. Повідомлялося, що він виїхав з України в березні 2024 року і відтоді не повертався. Тобто правові інструменти для переслідування були, однак влада обрала саме санкційний механізм і при цьому не надала жодних пояснень.
Після нічного удару Росії по Вишневому Мар’яна Безугла встигла написати у Telegram про влучання у склад боєприпасів, але майже відразу видалила цей допис, який зберігся лише у кешах. Це називають свіжим прикладом того, як депутатка діє публічно та імпульсивно, але водночас здатна переглядати власні позиції. Саме таку зміну вона описує і у ставленні до Берези, зазначаючи, що її погляд на захист свободи слова з часом стає більш принциповим.
Серед відомих громадян України, які вже перебувають під санкціями РНБО, є Петро Порошенко та Олексій Арестович. Така практика зазнає широкої критики через суперечність Конституції та використання як політичного інструменту. У 2025 році українські правозахисні організації засудили застосування санкцій проти опозиційних політиків, а міжнародні структури, зокрема Amnesty International, назвали цей механізм інструментом політичного переслідування.
