У Кремлі заявили, що не планують застосовувати ядерну зброю проти України, натомість роблять ставку на тривале виснаження Заходу без використання атому. За словами речника диктатора, основним завданням Москви є накопичення сил для довгострокового протистояння. Одночасно Росія визнає, що адаптується до санкцій, аби й надалі вести війну. Саме така «стратегія витривалості» стала новим проявом кремлівської агресії.
Про це в інтерв’ю виданню Die Weltwoche заявив прессекретар Путіна Дмитро Пєсков. У розмові з іноземними журналістами він намагався переконати, що Росія нібито може продовжувати війну без ядерної ескалації. Водночас він прямо позначив стратегічний пріоритет Кремля.
Також Пєсков порушив тему санкційного тиску. За його словами, Москва активно підлаштовується під обмеження, щоб зберігати ресурси для продовження війни. Про третю світову війну він не говорив і запевнив, що Росія не зацікавлена в такому розвитку подій. Це суперечить попередній риториці Кремля, у якій ядерні погрози лунали регулярно.
Відмова від прямих ядерних заяв не свідчить про поміркованість Кремля. Аналітики Інституту вивчення війни зазначають, що Росія системно застосовує ядерну риторику як інструмент рефлексивного контролю, щоб змусити Захід сумніватися у підтримці України. Коли залякування атомом втрачає ефективність, Москва змінює підхід і переносить акцент на «стратегічну витривалість».
Паралельно Росія продовжує використовувати й інші засоби тиску. Йдеться про гібридні атаки, кібероперації та обхід санкцій через треті країни. Усе це є частиною тієї самої стратегії виснаження, про яку прямо говорить Пєсков. Кремль готовий значно довше жертвувати добробутом власного населення, ніж це може здаватися із західної перспективи.
При цьому позиція Пєскова щодо ядерної зброї залишається суперечливою. Раніше він стверджував, що ядерне стримування є «наріжним каменем безпеки Росії», а атом може бути застосований у разі «загрози існуванню країни». Нові заяви не скасовують цю доктрину, а лише зміщують акцент із залякування на тривале виснаження Заходу.
Ядерний шантаж Москви має тривалу й послідовну історію. Як відомо, з трибуни ООН Лавров погрожував світу ядерною зброєю після того, як Путін розширив умови застосування атому. Тоді на Заході назвали ці заяви «безвідповідальними», однак саме такий тиск уповільнював ухвалення рішень щодо допомоги Україні. Тепер Кремль говорить про «накопичення сили» замість прямих погроз, пропонуючи новий формат психологічного впливу.
Відповіддю Заходу залишається посилення санкційного тиску. Одним із ключових інструментів економічної війни стало блокування тіньового флоту Росії, що має перекрити нафтові доходи. Саме по тій ресурсній базі, яку Москва прагне наростити для втілення своєї стратегії, і спрямований цей удар.
