Кирило Буданов заявив, що станом на сьогодні не бачить жодних ознак загрози з боку Білорусі: ні наземного наступу, ні інших форм військової ескалації. За його оцінкою, вимкнення ретрансляторів у Білорусі вже позбавило Росію можливості керувати дронами в режимі онлайн. Саме таку реакцію Мінська він назвав «дуже правильним кроком». Також Буданов зазначив, що Олександр Лукашенко почув застереження України, і саме так це слід сприймати. Водночас він підкреслив, що відкривати ще один фронт Україні невигідно.
Про це Буданов сказав в ексклюзивному інтерв’ю виданню РБК-Україна. За його словами, до питання Білорусі варто ставитися спокійніше, оскільки Україна не зацікавлена в появі ще одного активного напрямку бойових дій.
Окремо Буданов жорстко висловився про можливі наслідки для Лукашенка. На його думку, війна з Україною завершиться для нього крахом, і сам він це розуміє. Саме тому, вважає голова ОП, такий сценарій білоруському лідеру не потрібен.
Як відомо, 19 червня президент Володимир Зеленський публічно вимагав від Мінська демонтувати ретранслятори для наведення російських дронів. Уже з 22 червня ретранслятори припинили роботу. На переконання Буданова, ця реакція свідчить про те, що Лукашенко не хоче ескалації.
Крім білоруської теми, в інтерв’ю обговорювали і перспективи завершення бойових дій. Буданов вважає, що шанс завершити активну фазу у 2026 році існує, однак перед деескалацією сторони пройдуть через максимальне загострення. Він також категорично відкинув будь-які сценарії територіальних поступок, наголосивши, що Україна не прийматиме ультиматумів незалежно від того, від кого вони надходять.
Водночас Державна прикордонна служба підтверджує, що, попри відсутність ознак активної підготовки, загроза з північного напрямку повністю не зникла. Росія й далі розглядає Білорусь як потенційний плацдарм і постійно тисне на Мінськ, намагаючись домогтися ширшої участі у війні.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) зазначає, що Лукашенко чинить опір спробам Кремля втягнути Білорусь у збройний конфлікт з 2022 року. Мінськ не дозволяє задіяти білоруську армію та уникає кремлівської риторики про нібито загрозу з боку України. Водночас Москва посилює тиск: за даними The Wall Street Journal, Кремль погрожує Мінську скороченням фінансової підтримки у разі відмови ширше використовувати білоруську інфраструктуру для ударів по Україні.
На цьому тлі Лукашенко намагається балансувати між збереженням підтримки Росії та залишками власного суверенітету. Китай пообіцяв підтримку Білорусі, а сам Лукашенко апелював до ядерного арсеналу, розміщеного на білоруській території. Ці заяви пролунали на тлі загострення відносин одночасно з Україною і Росією, що свідчить про прагнення Мінська зберегти видимість стратегічної автономії.
