США та Іран перейшли до відкритого військового протистояння після того, як Вашингтон завдав ударів по понад 80 цілях на іранській території. Причиною атаки стала серія нападів іранських сил на комерційні судна поблизу Ормузької протоки. У відповідь Тегеран запустив ракети та безпілотники по 85 американських об’єктах на Близькому Сході.
У заяві Центрального командування США (CENTCOM), опублікованій у вівторок, 7 липня, зазначено, що американські війська “розпочали серію потужних ударів по Ірану, щоб завдати великої шкоди за напади на комерційні судна”. Як пише CNN, у командуванні наголосили, що екіпажі цих суден складаються з “невинних цивільних осіб, що курсують міжнародними водними шляхами”.
За даними американських військових, удари були спрямовані на іранські системи протиповітряної оборони, мережі командування та управління, берегові радіолокаційні об’єкти та позиції протикорабельних ракет. Окремою ціллю стали понад 60 малих човнів Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) в Ормузькій протоці та поблизу неї, які використовувалися для нападів на судна.
Одночасно з ударами Міністерство фінансів США відкликало ліцензію, що дозволяла Тегерану продавати нафту на світових ринках. Вона була частиною меморандуму про взаєморозуміння, підписаного Вашингтоном і Тегераном минулого місяця, і мала діяти до 21 серпня. Скасування документа фактично означає повернення Ірану до повної нафтової ізоляції.
Іран відповів на ці дії. У середу Корпус вартових ісламської революції заявив, що запустив ракети та безпілотники по 85 військових об’єктах США, зокрема у Бахрейні та Кувейті. Головний переговірник Ірану Мохаммад Багер Галібаф звинуватив Вашингтон у порушенні меморандуму про взаєморозуміння. Тегеран також заздалегідь попереджав, що завдасть “нищівної відповіді” на американські удари.
Напруженість різко посилилася після серії атак на танкери в Ормузькій протоці. Раніше зазначалося, що іранські військові атакували комерційні судна в протоці ще ввечері 6 липня: снаряд влучив у танкер поблизу Оману й спричинив пожежу. Саме ці дії КВІР стали безпосереднім приводом для американської відповіді.
Економічний вимір кризи також залишається гострим. У червні Вашингтон і Тегеран підписали меморандум, який тимчасово знімав обмеження на торгівлю іранською нафтою, проте угода виявилася нетривкою.
