Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час засідання Ради ООН з прав людини заявив, що через російську агресію кожен дев’ятий українець втратив дім. Він звернувся до міжнародної спільноти із закликом посилити підтримку постраждалих і запустити механізм компенсацій для тих, хто зазнав шкоди від агресії Росії.
Омбудсман виступив у межах Інтерактивного діалогу зі Спеціальним доповідачем ООН з питань прав людини внутрішньо переміщених осіб. Подробиці свого виступу Лубінець оприлюднив у Telegram-каналі. За його даними, нині в Україні є 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Понад 50% із них належать до вразливих категорій населення. Серед ВПО — майже 830 тисяч дітей, 1,3 мільйона людей похилого віку та понад 230 тисяч осіб з інвалідністю.
Лубінець також раніше наводив ширшу картину переміщення українців. Понад 5,7 мільйона людей були змушені виїхати з країни через збройну агресію Росії. Ці дані омбудсман оприлюднював у Всесвітній день біженців. Директива ЄС про тимчасовий захист, яку ввели в дію в березні 2022 року, спочатку розглядалася як короткостроковий надзвичайний захід, однак її неодноразово продовжували. Наразі вона чинна до 4 березня 2027 року.
Масштаби цього переміщення є безпрецедентними. Повномасштабна війна спричинила найбільшу міграційну кризу в Європі з часів Другої світової війни. Загальна кількість біженців за кордоном і внутрішньо переміщених осіб перевищує 9,6 мільйона. Це більше, ніж населення Австрії чи Швейцарії.
За словами Лубінця, міжнародні зобов’язання мають набувати конкретного змісту. Він наголошує, що запуск компенсаційного механізму через Міжнародний реєстр збитків є не лише питанням справедливості, а й практичним інструментом відновлення. Без цього механізму мільйони людей, які втратили житло та майно, залишаються у правовому вакуумі й не мають фінансової основи для повернення додому.
Понад 5,7 мільйона українців покинули країну через збройну агресію Росії. Серед держав, які прийняли найбільше біженців з офіційним статусом захисту, омбудсман назвав Німеччину — понад 1,27 мільйона, Польщу — близько 960 тисяч і Чехію — близько 380 тисяч. Ці цифри він озвучив у Всесвітній день біженців у червні 2026 року, наголосивши, що за кожним числом стоять особисті трагедії та розлучені родини.
Окрім проблеми зовнішнього переміщення, гострою залишається і ситуація з цивільними заручниками. Україна й надалі входить до п’яти держав світу, які формують найбільші потоки людей, що потребують міжнародного захисту. Омбудсман неодноразово заявляв, що реальні масштаби утримання цивільних українців у полоні Росії значно більші, ніж прийнято вважати, і це також потребує реакції міжнародних правозахисних інституцій.
