В Україні побільшало фішингових розсилок, націлених на бізнес-клієнтів банків. Раніше Інформатор вже повідомляв про атаки на клієнтів ПриватБанку через небезпечні листи, через що банк був змушений виступити з офіційною заявою. Тепер зловмисники маскують повідомлення під листи від ПриватБанку, податкової та інших державних органів. Їхня мета — спонукати отримувача відкрити шкідливий файл, після чого можна втратити гроші з рахунку.
У таких листах містяться посилання на завантаження файлів, архіви або вкладення, замасковані під PDF-документи. Після відкриття такого файла зловмисники отримують віддалений доступ до комп’ютера, а згодом — і до рахунків підприємства. У ПриватБанку наголошують, що ці повідомлення є повністю фіктивними та не мають жодного стосунку до банку. Раніше про подібні загрози також попереджали правоохоронні органи.
Про підозрілий лист можна повідомити через верифіковані канали зв’язку банку, перелік яких опублікований на сайті ПриватБанку. Бізнес-клієнти також можуть самостійно подати заяву про шахрайство через Приват24 для бізнесу — у розділі “Комунікації” → “Подати на шахрайство”.
Банк опублікував перелік основних правил інформаційної безпеки, які мають допомогти бізнесу уникнути злому. Детальніше про захист фінансів від зловмисників установа радить дізнаватися на сторінці інформаційної безпеки ПриватБанку за адресою privatbank.ua/informational-security.
Така схема з фішинговими листами становить особливу небезпеку для підприємців, оскільки через корпоративні комп’ютери зловмисники можуть одразу отримати доступ до рахунків компанії. Один необережний клік співробітника здатен призвести до повного виведення коштів з рахунку. Саме тому банк радить дотримуватися правил цифрової гігієни не лише власникам бізнесу, а й усій команді.
Найризикованішими залишаються листи, які нібито надходять від державних органів — податкової, реєстраційних служб тощо. Зловмисники розраховують на те, що бізнес-клієнт без зайвих сумнівів відкриє “офіційний” документ. Перевіряти справжність будь-якого листа слід через офіційний сайт відповідного органу або через службу підтримки банку.
Проблема шахрайства з банківськими рахунками вже не раз ставала предметом судових розглядів. Зокрема, спір щодо кредитного боргу ПриватБанку виник після того, як клієнт заявив про шахрайство з кредитною карткою і не визнав заборгованість у розмірі майже 44 тисяч гривень. Такі випадки показують, що наслідки дій шахраїв клієнтам нерідко доводиться доводити в суді, витрачаючи час і ресурси.
Окремий резонанс спричинила ситуація, коли банк відмовив у поверненні коштів, які зловмисники списали з рахунку киянина трьома транзакціями. Суд розглядав, на кому лежить відповідальність за несанкціоновані операції. Подібні прецеденти ще раз підкреслюють: профілактика та дотримання правил кібербезпеки є найнадійнішим захистом для клієнта.
