Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відхилила скарги адвокатів депутата Полтавської міської ради від фракції “Слуга народу” Юрія Бражника та залишила його під вартою. Засідання у цій справі відбулося 1 липня 2026 року, а повний текст ухвали згодом з’явився у реєстрі судових рішень.
Юрій Бражник перебуватиме у київському СІЗО щонайменше до 9 серпня, якщо до цього часу за нього не внесуть заставу у 33,28 млн грн. Аналогічне рішення апеляція ВАКС раніше ухвалила щодо Галущенка, залишивши колишнього міністра під вартою із заставою 200 млн грн.
За версією слідства, Бражник організував схему отримання “відкатів” від підрядників у розмірі 10% від вартості договорів з Управлінням ЖКГ Полтавської міськради. За даними слідства, ця схема діяла з квітня 2024 по січень 2026 року. Офіційна сума підозри становить понад 7,7 млн грн, однак у клопотанні прокуратури загалом фігурує сума ймовірної вигоди у понад 59 млн грн. Для передачі хабарів, за матеріалами справи, використовували криптосервіс “X-Change”, а також значну кількість SIM-карт і модемів, щоб приховати сліди.
Захист просив скасувати арешт або суттєво зменшити розмір застави. Адвокати вказували, що офіційний дохід депутата за 2025 рік становив лише 3,36 млн грн, тоді як застава перевищує цю суму у десять разів. Також вони посилалися на сімейні обставини: у Бражника є неповнолітня донька та мати з інвалідністю І групи, яка потребує постійного догляду. Окремо захист наголошував на питанні безпеки, оскільки СІЗО розташоване поблизу станції метро “Лук’янівська” у Києві, який регулярно зазнає ракетних ударів, а ув’язнені не можуть самостійно спускатися в укриття.
Колегія суддів Апеляційної палати ВАКС ці доводи відхилила. Суд визнав підозру обґрунтованою та підтвердив наявність реальних ризиків для слідства. Щодо перебування у СІЗО судді зазначили, що йдеться про загальну безпекову ситуацію в країні, а конкретних медичних протипоказань для тримання під вартою надано не було. Рішення Апеляційної палати є остаточним і не підлягає оскарженню.
Судді погодилися, що 33,28 млн грн є значною сумою, яка дорівнює 10 000 прожиткових мінімумів. Водночас, на думку колегії, вона відповідає масштабам інкримінованого злочину та майновому стану фігуранта і його родини. Суд назвав заставу “стримуючим фактором”, а не покаранням. Ризик переховування суд оцінив як високий, оскільки депутату загрожує від 8 до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна, а також у нього є чинний закордонний паспорт.
Під час апеляційного розгляду Бражник змінив команду адвокатів. Попередня захисниця намагалася відкликати скаргу, однак депутат у залі суду наполіг на її розгляді разом зі скаргою нового адвоката.
У межах цього самого провадження Апеляційна палата ВАКС 30 червня розглянула справу ще одного фігуранта — Віктора Прядки, фактичного власника ТОВ “ДРСУ Полтава”. Підприємця підозрюють у наданні неправомірної вигоди за сприяння в укладанні договорів з полтавським Управлінням ЖКГ через той самий криптосервіс. Йому визначили заставу у 6 млн грн, однак Прядка її не вніс: він спробував сплатити лише 532 тис. грн, але система відхилила платіж. Апеляція підтримала прокурорів і залишила підприємця у СІЗО до 2 серпня.
Депутата затримали 11 червня 2026 року після того, як НАБУ вручило йому повідомлення про підозру. Того ж дня НАБУ затримало Бражника та доправило його до Києва. Справа викликала широкий резонанс: голова фракції “Слуга народу” у Полтавській міськраді Антон Ярмолюк ініціював фракційне засідання через корупційний скандал, однак місцеві “слуги” так і не змогли проголосувати за тимчасове виведення Бражника зі складу фракції.
Наступного дня після затримання ВАКС розглянув клопотання прокурорів і обрав запобіжний захід. Суд першої інстанції визначив заставу у 33,28 млн грн, зменшивши її з майже 60 млн грн, яких вимагала прокуратура. Із 11 червня депутат перебуває під вартою. Ухвала від того ж дня тепер підтверджена апеляцією і є остаточною.
