НАБУ і САП завершили багаторічне слідство у справі про одну з найбільших корупційних схем у державному зерновому секторі. За даними слідства, понад 270 тисяч тонн державного зерна потрапили до Саудівської Аравії, а $60 мільйонів осіли на офшорних рахунках. Матеріали кримінального провадження вже відкрито стороні захисту.
Прокурор САП ухвалив рішення про завершення досудового розслідування за підозрою власника міжнародного зернотрейдера — олігарха російського походження, якого слідство вважає організатором схеми заволодіння зерном ДПЗКУ в особливо великому розмірі. Деталі справи повідомили прокурор САП Віталій Гречишкін і старший детектив НАБУ Василь Сенюта. За даними ЗМІ, йдеться про бізнесмена Олексія Федоричева — власника компанії Fedcominvest Europe SARL. Він перебуває під санкціями РНБО, оголошений у розшук і, за версією слідства, організував оборудку.
Слідство вважає, що в липні — жовтні 2014 року посадовці ДПЗКУ разом із представником міжнародного зернотрейдера організували продаж державного зерна підконтрольним компаніям за заниженими цінами. До кінця 2014 року ДПЗКУ відвантажила за цією схемою понад 270 тисяч тонн ячменю та ще 22 тисячі тонн пшениці. Це можна порівняти з вантажем потяга завдовжки 60 кілометрів — приблизно 4 000 вагонів. Зерно фактично надійшло до кінцевого покупця в Саудівській Аравії, але державна корпорація коштів за нього не отримала.
Лише за першим контрактом понад 16 мільйонів доларів замість рахунків ДПЗКУ опинилися на рахунках офшорної компанії у латвійському банку. Загалом, за даними САП, понад 40,9 мільйона доларів були легалізовані через іноземні компанії, зареєстровані на Кіпрі, під виглядом оплати інформаційних та агентських послуг, які фактично не надавалися. Ключовим елементом схеми була фіктивна посередницька компанія, внесена до контрактів і рахунків за послуги, яких насправді не існувало. Узгодження “різниці” між ринковою і заниженою ціною, за даними слідства, відбувалося в месенджерах із “першими особами” ДПЗКУ.
У справі фігурують шість осіб. Стосовно трьох колишніх посадовців ДПЗКУ та власника іноземної компанії суд уже виніс обвинувальні вироки. Ще один представник зернотрейдера наразі перебуває під судовим розглядом.
У липні 2024 року антикорупційні органи домоглися арешту середньовічного замку Федоричева в Італії, який визнали речовим доказом у справі. Правоохоронні органи Італії, виконуючи запит про міжнародну правову допомогу, наклали арешт на активи бізнесмена вартістю близько 41 мільйона євро. Це один із найбільших арештів активів підозрюваного в межах антикорупційного провадження в Україні.
Після завершення розслідування щодо власника зернотрейдера детективи НАБУ відкрили матеріали кримінального провадження стороні захисту для ознайомлення перед переданням справи до суду. Таким чином, справа впритул наблизилася до судового розгляду щодо головного фігуранта.
За десять років роботи НАБУ до кримінальної відповідальності притягнуло понад 1 500 осіб, серед яких 200 народних депутатів та інших посадовців. За рішеннями суду державі відшкодували понад 9,3 мільярда гривень, а 2,48 мільярда скерували на потреби війська. Зернова справа є однією з найбільших за сумою збитків в історії Бюро. Її модель — продаж державних активів за заниженими цінами через підставних посередників — роками залишалася незмінною.
Паралельно антикорупційні органи розслідують ще одну схему в ДПЗКУ. До організованої злочинної групи, за даними слідства, входили колишні топпосадовці держкорпорації та представники іноземної компанії. У 2021 році керівництво ДПЗКУ уклало з компанією-нерезидентом чотири зовнішньоекономічні контракти на постачання фуражної кукурудзи. Унаслідок цього державна корпорація втратила майже 106 тисяч тонн зерна вартістю 776 мільйонів гривень. Це свідчить про те, що державні зернові активи залишаються хронічною мішенню для корупційних схем.
Раніше Вищий антикорупційний суд засудив до 10 років позбавлення волі ексголову ДПЗКУ Петра Вовчука за незаконні оборудки з продажем зерна. У справі про розкрадання зерна суд ухвалив рекордний вирок. У 2023 році Вовчука екстрадували з Литви, де він роками очікував суду.
Схема 2014 року з продажем зерна ДПЗКУ за заниженими цінами через посередників реалізовувалася через низку приватних компаній, підконтрольних посадовим особам ДПЗКУ та зернотрейдеру. Постачання зерна відбувалося на умовах післяплати, що не відповідало ринковим правилам і створювало ризик неотримання коштів для державного підприємства. Після завершення слідства щодо організатора фіктивний продаж зерна як інструмент корупції знову опинився у фокусі антикорупційних органів.
