Арешт банківського рахунку у виконавчому провадженні не означає повного блокування доступу до коштів. Навіть під час воєнного стану закон залишає боржнику мінімальний фінансовий простір. Для цього передбачено чіткий механізм дій: від подання заяви виконавцю до отримання постанови, яку банк зобов’язаний виконати.
Примусове виконання рішень суду здійснюється відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”. Арешт майна та коштів застосовується для забезпечення реального виконання рішення і може поширюватися як на гроші на рахунках, так і на інші активи. Водночас звернення стягнення заборонене на окремі категорії виплат, зокрема на допомогу з лікування та одноразові допомоги військовослужбовцям. Якщо виконавець отримує від Міністерства юстиції або банку підтвердні документи щодо захищених коштів, він зобов’язаний зняти арешт не пізніше наступного робочого дня.
У період воєнного стану для фізичних осіб-боржників діє особливий порядок. Вони можуть щомісяця витрачати з арештованого рахунку суму, що не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року. Крім того, зберігається право сплачувати податки і збори незалежно від арешту.
Щоб скористатися цим правом, боржник має подати заяву виконавцю в паперовій або електронній формі, зазначивши номер рахунку та назву банку. Протягом двох робочих днів виконавець виносить відповідну постанову та надсилає її до банку. Якщо щодо боржника відкрито кілька виконавчих проваджень, постанова одночасно направляється всім причетним виконавцям. При цьому для видаткових операцій визначається лише один поточний рахунок, навіть якщо рахунки заарештовані у різних банках.
Окреме значення має судова практика щодо рахунків зі спеціальним режимом використання. Верховний Суд у постанові від 29 січня 2025 року у справі №279/809/24 дійшов висновку: якщо банк не повідомив виконавця про те, що рахунок боржника має спеціальний режим, арешт коштів та їх подальше списання не можна вважати протиправними.
Ключовий обов’язок у таких випадках покладено саме на банк. Якщо надходить постанова виконавця про арешт коштів на захищених рахунках, банк зобов’язаний повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову без виконання. Підставою для зняття арешту виконавцем є отримання документального підтвердження того, що рахунок боржника має спеціальний режим використання. Саме банк, який виконує постанову про арешт, повинен визначити статус коштів і, у разі виявлення захищеного рахунку, повідомити про це виконавця.
Такий порядок одночасно забезпечує виконання судових рішень і дає боржникам можливість здійснювати необхідні видатки та сплачувати податки без порушення базових соціальних прав.
Окремо важливим є механізм автоматичного арешту активів. Після відкриття виконавчого провадження проводиться регулярний моніторинг рахунків і майна боржника: банківські рахунки перевіряються кожні два тижні, а майновий стан — кожні три місяці. Закон №14005, який направлено на підпис президенту в квітні 2026 року, посилює контроль за боржниками та запроваджує повну прозорість активів через цифровізацію виконавчого провадження. Реформа переводить систему з паперової моделі в автоматичну — з миттєвими арештами та інтеграцією з державними реєстрами.
У Міністерстві юстиції спростовували поширені у публічному просторі маніпуляції щодо законопроєкту №14005. Зокрема, після ухвалення закону парламентом з’явилися некоректні трактування про нібито автоматичне блокування рахунків через мінімальну заборгованість. Насправді закон не змінює чинних правил стягнення заборгованості, а борг списується в межах суми заборгованості. Як пояснив заступник міністра юстиції Андрій Гайченко:
