Кожен, хто зіткнувся з корупцією, може офіційно повідомити про це, зокрема анонімно. Міністерство юстиції повідомляє, що Національне агентство з питань запобігання корупції разом із Програмою підтримки ОБСЄ для України підготували електронний гайд “Повідомлення про корупцію”. Це практичний посібник для громадян, які мають справу з корупційними проявами та хочуть звернутися до компетентних органів. У документі зібрано базові роз’яснення про те, що саме, куди та яким способом слід повідомляти.
У посібнику насамперед наголошується, що не будь-яке порушення є корупційним. Корупцією вважається використання службових повноважень для одержання неправомірної вигоди для себе або іншої особи. Тому перед поданням звернення варто переконатися, що подія має саме такі ознаки.
Подати звернення може будь-хто, у тому числі анонімно. Водночас анонімне повідомлення повинне містити конкретні відомості, які можна перевірити. Для розгляду потрібно зазначити ім’я, прізвище та по батькові особи, яка ймовірно вчинила правопорушення, її посаду й місце роботи, а також викласти фактичні дані, що піддаються перевірці.
Гайд також радить включати до звернення шість ключових блоків інформації.
Окрему увагу в посібнику приділено відмінності між заявником і викривачем. Викривачем є фізична особа, якій така інформація стала відома у зв’язку з роботою, службою, навчанням або іншою діяльністю. Права викривача виникають із моменту повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень. Закон надає викривачам спеціальні гарантії, зокрема безоплатну правову та психологічну допомогу, а також захист від переслідування з боку роботодавця.
В Україні протидією корупції займаються спеціально уповноважені органи: НАЗК, НАБУ, Національна поліція, органи прокуратури та Державне бюро розслідувань. Якщо у повідомленні наведено факти корупційних правопорушень, орган протягом 24 годин письмово інформує відповідний спеціальний суб’єкт у сфері протидії корупції. Те, до якого саме органу спрямовують матеріали, залежить від характеру та масштабу виявленого порушення.
Викривач має право обрати будь-який зручний спосіб повідомлення про можливе корупційне правопорушення. Однак відповідний статус і право на захист він отримає лише тоді, коли повідомлення відповідатиме вимогам законодавства. Найзручнішим інструментом названо Єдиний портал повідомлень викривачів (whistleblowers.nazk.gov.ua), який забезпечує конфіденційність або анонімність. Портал працює з вересня 2023 року, і за цей час до системи вже підключено понад 11,5 тисячі організацій та опрацьовано понад 9,3 тисячі повідомлень.
За кілька місяців 2025 року агентство опрацювало майже 2,9 тисячі повідомлень від громадян, правоохоронних та інших органів. Водночас лише близько 20% із них стали підставою для подальших заходів реагування. Саме тому НАЗК підготувало цей гайд, щоб громадяни надсилали ефективні та перевірювані сигнали.
Поява посібника відбувається на тлі системних змін у підході держави до антикорупційної комунікації. 24 червня 2026 року Кабінет Міністрів затвердив Стратегію комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції на 2026-2030 роки. Основна мета документа полягає в тому, щоб розширити висвітлення теми запобігання корупції з акцентом на формуванні у громадян практичних навичок протидії корупційним проявам.
Гайд створено в межах проєкту Програми підтримки ОБСЄ для України “Підтримка розробки ефективних інструментів для запобігання корупції та посилення антикорупційного комплаєнсу в Україні”. Практика країн ЄС і ОЕСР засвідчила, що саме робота з викривачами є основою для формування безпечних і заможних суспільств. Важливо розвивати у громадян культуру викривання, адже без відповідальних і обізнаних громадян неможливо побудувати справедливе суспільство з нульовою толерантністю до корупції.
Ефективна протидія корупції потребує не лише роботи органів, а й активної участі громадян. Принциповою умовою діяльності антикорупційних структур є їхня незалежність. Очільник НАБУ Семен Кривонос попереджав, що спроби дискредитувати антикорупційні органи в Україні не припиняться. Тема незалежності антикорупційних органів і надалі залишається предметом суспільної дискусії в Україні.
Корупція в Україні проявляється в різних сферах — від великих держпідприємств до окремих посадовців на місцях. Агентство підозрює заступника начальника Полтавського ТЦК у набутті необґрунтованих активів на суму понад 1,8 мільйона гривень. Такі випадки, як корупційний скандал у Полтавському ТЦК, наочно показують, що повідомлення про порушення справді запускають перевірки та мають наслідки для порушників.
