Нестача ракет-перехоплювачів для Patriot є не головною, а лише найпомітнішою проблемою української протиповітряної оборони. Хоча нова партія ракет для Patriot невдовзі надійде в Україну, це не усуне системних вразливостей ППО. На думку директора з розвитку оборонного підприємства та офіцера Повітряних сил у резерві Анатолія Храпчинського, для реального захисту неба Україні потрібні нові радари, супутниковий зв’язок і право завдавати ударів по російських заводах балістики.
У коментарі УНІАН Храпчинський наголосив, що в питанні виснаження ППО слід оцінювати не тільки системи протиповітряної оборони, а й системи протиракетного захисту. Відповідаючи на запитання, чи зводиться проблема України лише до браку антибалістичних ракет до Patriot, він зазначив, що ворог постійно вдосконалює балістичні ракети та тактику їх застосування.
За його словами, Україні необхідно більше систем радіолокації та взаємодія з супутниковими системами, які дадуть змогу фіксувати розгортання або пуск ракет, зокрема “Цирконів”. Говорячи про вихід зі складної ситуації, Храпчинський окреслив два шляхи.
Україна залежить від “Петріотів”, які залишаються в дефіциті та є єдиною відносно ефективною зброєю проти балістики. Водночас росіяни давно адаптували свої ракети саме проти “Петріотів”, через що відсоток збиття суттєво знизився. Тому навіть збільшення кількості перехоплювачів не прибере системної вади.
Навіть розширення переліку систем ППО не вирішить проблему без нарощування виробництва ракет-перехоплювачів. США випускають близько 750 ракет для Patriot на рік, а для франко-італійської SAMP/T виготовляють приблизно 300 перехоплювачів. Цього суттєво недостатньо, оскільки Росія в середньому виробляє близько 20 балістичних ракет на місяць, кілька ракет “Циркон” і достатню кількість “Кинджалів”.
Саме тому, вважає Храпчинський, питання потрібно ставити прямо: або партнери посилюють Україну засобами ППО, або надають більше далекобійних ракет, здатних суттєво вплинути на спроможність Росії виробляти це озброєння. Поєднання цих двох напрямків, за його оцінкою, дасть хороший результат.
Плани західних держав із нарощування виробництва розраховані переважно до 2030 року, тоді як захист Україні потрібен уже зараз. Тому разом із додатковими перехоплювачами потрібно домагатися дозволу застосовувати далекобійне озброєння по військових і промислових цілях на території Росії.
Юрій Ігнат заявляв, що всі руйнування і жертви в Києві сталися саме через балістичні удари, для перехоплення яких потрібні спеціальні ракети. Крилаті ракети та дрони українська ППО знищує значно ефективніше, тоді як із балістикою ситуація гірша. Саме на цій вразливості ворог і будує свою тактику.
Росіяни свідомо роблять ставку на балістичні цілі, адже збивати їх значно важче, ніж крилаті ракети чи дрони. Якщо за крилатими ракетами результат перехоплення був близьким до ста відсотків, то показник щодо балістики залишається значно гіршим.
Дефіцит ракет Patriot відчувається в усьому світі, і це не лише українська проблема. Україна вже законтрактувала значну кількість цих ракет на майбутній період, а також звертається до партнерів по НАТО з проханням тимчасово передати перехоплювачі “в борг”.
Серед можливих рішень для перехоплення балістики, окрім Patriot, розглядають ізраїльську систему Arrow, американську THAAD, а також південнокорейські комплекси, які вже продемонстрували ефективність проти таких цілей. Проте жодна з цих систем поки що не передана Україні.
Як повідомляв Інформатор, Норвегія виділить понад сотні мільйонів євро для України. Також повідомлялося, що Південна Корея готова допомогти.
