НАТО вирішило розширити свою багаторічну місію патрулювання повітряного простору над Балтією та перетворити її на повноцінну місію протиповітряної оборони. Причиною стали загрози для Балтії, через які альянс пішов далі й дозволив пілотам знищувати об’єкти, що становлять небезпеку для повітряного простору трьох країн. Це рішення ухвалили на саміті НАТО в Анкарі 8 липня. Від 2014 року це перша настільки суттєва зміна місії.
Про розширення місії повідомляє Reuters. У НАТО погодили надання пілотам ширшого мандата, зокрема права знищувати об’єкти, що становлять загрозу. Такі зміни означають, що перед тим, як збити дрон, який увійшов у повітряний простір альянсу, більше не потрібне погодження на політичному рівні.
Міністр оборони Естонії Ганно Певкур заявив, що для звичайних людей видимих змін не буде: літаки й надалі літатимуть, а патрулювання триватиме.
Цього року літаки місії збили дрони, що збилися з курсу, над Естонією та Латвією. У НАТО назвали це першим випадком, коли місія відкрила вогонь на захист альянсу. Саме ці події прискорили ухвалення рішення про розширення повноважень.
Місію повітряного патрулювання в Литві, Латвії та Естонії, трьох балтійських країнах поруч із Росією, які не мають власних винищувачів, запустили у 2004 році одразу після вступу цих держав до альянсу. Зараз реактивні літаки місії підіймаються в повітря, щоб зустріти й ідентифікувати кожен російський військовий літак над міжнародними водами поблизу трьох держав — від Калінінграда до Фінської затоки. У 2014 році місію розширили, після захоплення Криму, і тепер вона охоплює понад дюжину винищувачів від трьох союзників, що змінюють одне одного.
Аеробаза Емарі в Естонії тепер змінить статус із допоміжної на офіційну оперативну авіабазу. Найближчими роками кількість літаків на базі залишатиметься незмінною, якщо не виникне потреби швидко наростити угруповання. Минулого року винищувачі злетіли у відповідь на те, що Росія направила Су-35 супроводжувати танкер “тіньового” нафтового флоту після спроби Естонії його затримати.
Як писав Інформатор, усі лідери НАТО підтримали декларацію про допомогу Україні на 70 мільярдів доларів на анкарському саміті 8 липня. Союзники узгодили низку рішень щодо зміцнення колективної оборони, і модернізація балтійської місії стала одним із ключових кроків.
