Володимир Путін відмовився від закликів до переговорів з Києвом і, ймовірно, готує нову ескалацію війни, попри мирні зусилля Дональда Трампа. Після саміту G7 Трамп заявляв, що обидва лідери прагнуть миру, однак джерела в Кремлі описують зовсім іншу ситуацію.
Як пише Reuters, три джерела, близькі до Кремля, стверджують, що Путін не приймає заклики до переговорів з Києвом. Один із кремлівських інсайдерів, який регулярно зустрічається з президентом Росії, говорив про “високу ймовірність” ескалації вже в найближчі місяці. За словами співрозмовників, Путін також особисто відкинув пропозицію групи власних радників, які закликали до компромісу на основі припинення вогню по лінії фронту.
Одне з джерел, обізнане з думками Путіна, заявило, що той “впертіше стоїть на своєму” щодо головної мети — захопити решту українського Донбасу, хоча просування російських військ цього року суттєво сповільнилося. Інше джерело стверджує, що диктатор вірить у скоре захоплення всього Донбасу.
Ці оцінки з’явилися після заяви президента США Дональда Трампа в понеділок про те, що Путін хоче завершення війни, а вирішення конфлікту є “ближчим, ніж люди усвідомлюють”. Минулого тижня Трамп окремо поговорив телефоном із Путіним та Зеленським. У середу на саміті НАТО він зустрівся з українським президентом, який повідомив про обговорення “ідей наближення миру”.
Путін публічно відкинув заклик Зеленського до зустрічі та оголошення перемир’я. Після цього Кремль заявив, що Росія може діяти у власних інтересах і продовжувати так звану “спеціальну воєнну операцію”.
Нещодавні удари українських ракет і дронів по нафтопереробних заводах і портах у Росії, за словами джерел, не послабили позицію Москви, а навпаки зміцнили її рішучість до ескалації. Це суперечить підходу Вашингтона, де розраховували, що тиск на російську економіку та інфраструктуру змусить Путіна шукати вихід за столом переговорів. У Кремлі ж атаки по своїй території сприймають як ще один аргумент для продовження повномасштабної війни.
Двоє з трьох кремлівських джерел вважають, що Путін, найімовірніше, піде на подальше загострення конфлікту, який уже давно триває п’ятий рік. Одне з них знову наголосило на “високій ймовірності” ескалації впродовж найближчих місяців. На цьому тлі розрив між публічними заявами Трампа про “близький мир” і реальними настроями в Москві стає дедалі помітнішим і небезпечнішим для України.
Аналітики Bloomberg давно застерігали, що будь-яке перемир’я передусім вигідне Росії, оскільки дає їй час на перегрупування та відновлення втраченого потенціалу. Саме так ризик для України описували в матеріалі про те, як перемир’я стало порятунком для Москви, ще на початку липня. Щоб змусити Путіна справді сісти за стіл, Захід мав би запропонувати не паузу в бойових діях, а реальні важелі тиску — санкційні, військові чи фінансові.
Навесні 2026 року The New York Times писала, що Путін нібито був близьким до згоди на мир, але переговори зрештою зупинилися. У березні NYT аналізувала тему про те, як зірвався мирний шанс навесні, і тепер вона набуває нового змісту. Нинішнє посилення позиції Кремля свідчить, що навіть якщо той “шанс” і був реальним, диктатор давно від нього відмовився.
