Президент Володимир Зеленський підтвердив, що у Вишневому на Київщині після удару Росії 6 липня вибухнув склад боєприпасів одного з підприємств “Укроборонпрому”. Після атаки детонація тривала кілька годин, а офіційного пояснення, що саме здетонувало, тривалий час не було. Тепер глава держави особисто назвав причину та заявив про конкретні наслідки для відповідальних. Про це повідомляє РБК-Україна.
За словами Зеленського, він уже отримав інформацію про надзвичайну подію від СБУ, МВС та Офісу генерального прокурора.
Раніше Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що об’єкт у Вишневому не входить до сфери управління Збройних сил України. Водночас у Генштабі нагадали, що чинним залишається розпорядження головнокомандувача ЗСУ, яке забороняє розміщувати склади боєприпасів поблизу цивільної забудови, тобто в місцях перебування мирних жителів.
У ніч на 6 липня Росія завдала удару по Україні 68 ракетами і 351 безпілотником різних типів. Основний напрямок атаки припав на Київ та область. Там зафіксували влучання 29 ракет та 18 ударних дронів на 34 локаціях. Через удар по об’єкту, де зберігалися боєприпаси, спалахнула масштабна пожежа та почалася вторинна детонація, яка охопила 13 гектарів житлової забудови.
У Вишневому загинули щонайменше семеро людей, а понад 500 мешканців були евакуйовані. Президент також повідомив, що Кабінет міністрів спрямує кошти з резервного фонду на допомогу громаді міста. Пошкоджено понад 200 об’єктів, із них понад 100 — житлові будинки.
Після трагедії постало кілька складних питань для держави: яким чином ворог міг дізнатися про важливий об’єкт і чому контррозвідка не відреагувала. Підприємець Владислав Смірнов зазначив, що події у Вишневому знову привернули увагу до давньої проблеми: небезпечні склади роками залишалися в межах населених пунктів. Водночас навколо них поступово з’являлися приватні будинки та багатоповерхівки.
Речник Української добровольчої армії Сергій Братчук підтвердив, що за розміщення вибухонебезпечних об’єктів поруч із житловими кварталами доведеться відповідати. За його словами, до розслідувань залучені Служба безпеки і контррозвідка, які мають встановити коло осіб, відповідальних за наслідки.
Унаслідок атаки у Вишневому сталася велика пожежа на території складських приміщень у житловому секторі. Ударна хвиля та уламки пошкодили десятки об’єктів. Постраждали приватні будинки, адміністративні, складські та торговельні будівлі, а також зруйновано п’ять вулиць. Однією з найімовірніших причин тривалих вибухів розглядали касетні боєприпаси: у соцмережах фіксували різкі звуки детонації із затримкою.
За кілька днів до цього, у ніч на 2 липня, Росія вже здійснила масовану атаку на Київ дронами та крилатими ракетами. Тоді загинули 13 людей, ще 56 дістали поранення. Два масовані удари за п’ять днів по столиці та передмістях оголили системні проблеми — як із засобами ППО, так і зі зберіганням боєприпасів у щільній міській забудові.
