США завдали удару по стратегічному залізничному мосту на півночі Ірану, який з’єднує Тегеран із Росією та Китаєм. Цей сухопутний транспортний коридор Тегеран активно використовував як заміну заблокованим портам, тому саме він став мішенню атаки.
Міст Ак-Таке-Хан розташований у провінції Голестан на північному сході Ірану. За даними The Times of Israel, 9 липня в нього влучили американські крилаті ракети. Об’єкт зазнав значних пошкоджень: іранські медіа повідомили, що його зруйновано або пошкоджено до стану непридатності.
Залізничний маршрут через цей міст з’єднує Іран із Туркменістаном, Казахстаном, Китаєм та Росією. Його стратегічна роль різко зросла 2026 року, коли США запровадили блокаду іранських портів у Перській затоці, і морські шляхи для Тегерана були відрізані. Із кінця 2025 року цей коридор активно використовувала і Росія для доставки вантажів до Ірану.
Після удару Іранська державна залізниця направила на місце ремонтні бригади. Пасажирів, які перебували в дорозі, доправляють автомобільним транспортом до міста Мешхед, а рух поїздів між Тегераном і Мешхедом тимчасово зупинено.
Цей удар став не єдиним у серії. Центральне командування Збройних сил США заявило, що американські сили вже другий день поспіль атакують іранські об’єкти, щоб послабити здатність Тегерана загрожувати судноплавству в Ормузькій протоці. Безпосереднім приводом для поновлення ударів стали атаки Ірану на три комерційні судна в Ормузькій протоці 7 липня. У відповідь США відкликали ліцензію на продаж іранської нафти та почали нову хвилю бомбардувань. Президент Дональд Трамп заявив, що режим припинення вогню більше не діє.
Передумови конфлікту сягають лютого 2026 року, коли США та Ізраїль почали спільну операцію проти Ірану. 17 червня за посередництвом Пакистану сторони підписали рамковий меморандум про взаєморозуміння, який мав стати основою для повноцінного миру. Однак уже за кілька тижнів перемир’я фактично почало руйнуватися: Іран атакував танкери, а США відновили удари.
Знищення залізничного мосту стало першим задокументованим американським ударом по інфраструктурі, яка безпосередньо обслуговує торговельні інтереси Китаю та Росії. Це надало події виразного геополітичного значення, адже Вашингтон атакував не лише іранську залізницю, а й сухопутну артерію, що пов’язує двох стратегічних противників США. Корпус вартових ісламської революції звинуватив Вашингтон у навмисній спробі зірвати поховання колишнього верховного лідера аятоли Алі Хаменеї в Мешхеді.
Після початку американсько-ізраїльської операції проти Ірану в лютому 2026 року блокада Ормузької протоки фактично ізолювала Іран від морських шляхів. До початку конфлікту щоденний трафік через протоку в середньому становив 138 суден, а через неї проходить близько 20% світових поставок нафти та зрідженого газу. Саме тоді сухопутний коридор через Туркменістан і Казахстан став критично важливим для іранської зовнішньої торгівлі.
Геополітичний вимір цього конфлікту виходить далеко за межі регіону. Американські удари по Ірану, як писав Інформатор раніше, стали першим відкритим зіткненням США і Китаю, оскільки Пекін вклав значні ресурси в іранські технології та оборону. Знищення залізничного коридору, яким також іде китайська торгівля, свідчить про готовність Вашингтона бити по спільній інфраструктурі партнерів Тегерана.
