Російський мільярдер Андрій Мельниченко опублікував колонку у впливовому британському журналі The Economist, у якій закликав Захід не намагатися позбавити Росію суверенітету. На його думку, інакше світ отримає непередбачувану й небезпечну країну. Поява цього матеріалу підсанкційного олігарха, який постійно живе в Росії й не критикує війну проти України, спричинила гостру дискусію.
Журналіст Віталій Портников і політичний експерт Валерій Пекар розцінили колонку як скоординовану інформаційну операцію Путіна, спрямовану проти Заходу. Головний посил публікації вони зводять до одного: Росію слід прийняти такою, яка вона є, бо інакше буде гірше.
Як пише Meduza, Мельниченко посідає восьме місце в російському рейтингу Forbes зі статком понад 20 мільярдів доларів і є власником компаній “Єврохім” і СУЕК. Його бізнеси генерують майже 1% ВВП Росії. Колонка має назву “Чому роздроблена Росія погана для всього світу”.
Сам бізнесмен пояснив свою публічну активність тим, що санкції зруйнували його попередню модель життя, коли він міг вести бізнес у Росії й одночасно жити на Заході. У редакції The Economist зауважили, що Мельниченко “не намагається кинути виклик системі російської влади, а пропонує свої послуги уряду, сподіваючись стати архітектором змін”.
Ключова теза олігарха полягає в тому, що після завершення війни Росія має стати повноцінним учасником нової архітектури глобальної безпеки. Мельниченко стверджує, що Захід у контексті російсько-української війни націлений на знищення або радикальне обмеження суверенітету Росії, і вважає це помилкою. На його думку, лише суверенна країна несе “справжню відповідальність” за свої дії. У колонці він виклав чотири сценарії, яких, на його думку, слід уникнути.
Альтернативою, яку пропонує Мельниченко, є підтримка трансформації Росії в суверенну державу, що ставить добробут громадян на перше місце і є передбачуваною для зовнішнього світу. У редакційному коментарі The Economist зазначили: хоча Мельниченко й не говорить про необхідність усунення Путіна від влади, запропоновані зміни фактично означали б кінець його одноосібного правління.
Варто нагадати, що у 2023 році Генпрокуратура Росії намагалася націоналізувати компанію бізнесмена “Сибеко”. Ці спроби зупинилися лише після того, як Мельниченко пожертвував 32 мільярди рублів освітньому центру “Сиріус”, створеному за ініціативою Путіна.
Віталій Портников назвав публікацію Мельниченка класичною спецоперацією в чекістському стилі. За його словами, Путін мислить категоріями не переговорів, а спецоперацій, а вихід мільярдера у The Economist є частиною цього паттерну. Портников наголошує, що в тоталітарній державі не буває неузгодженої інформації, а жоден мільярдер не публікує колонку без погодження з “відповідними службами або адміністрацією президента”.
На його думку, мета такої операції проста: переконати Захід, що Росія стрімко наближається до прірви, а тому потрібно зупинити війну й тиснути заради цього не на Путіна, а на Зеленського. Як зазначив Портников у своєму матеріалі для Еспресо, саме так слід розглядати цю публікацію.
Політичний експерт Валерій Пекар сформулював суть послання ще коротше. За його словами, цим “голосом говорить Путін”, а цільовою аудиторією є Захід. Пекар звернув увагу на повторювану логіку: після загибелі Навального й утоми від Ходорковського система шукає нові обличчя для трансляції своїх наративів і знайшла “олігарха в косоворотці”.
Паралельно аналітики фіксують кризові процеси всередині самої Росії. За даними Newsweek, у Путіна лишається дедалі менше часу через серйозні внутрішні проблеми, і він прагне скористатися “останнім шансом” для досягнення своїх цілей. Саме це тло, на думку авторів оцінок, надає колонці Мельниченка нового прочитання: вона з’явилася не як заклик до реформ, а як інструмент тиску, покликаний переконати Захід зупинити війну на умовах Москви, поки та ще має важелі впливу.
