Аномальна спека у Франції вплинула не лише на людей, а й на атомну енергетику країни. Франція опинилася в центрі кліматичної катастрофи, і її наслідки вже відчула ядерна галузь. 12 липня три атомні реактори повністю припинили роботу, а ще вісім були переведені у режим зниженої потужності. Того ж дня у 37 департаментах діяв найвищий рівень метеорологічної небезпеки — «червона» тривога.
Таке рішення ухвалила державна енергокомпанія EDF. Причиною став піковий рівень спеки, через який безпечне скидання нагрітої води з атомних станцій назад у річки стало неможливим. Як пише французька газета Le Figaro, головною метою є захист водних екосистем від теплового забруднення.
Повністю зупинені три реактори розташовані безпосередньо на берегах річок. Йдеться про реактор №2 на АЕС «Гольфеш» на Гаронні, реактор №3 на АЕС «Б’юже» на Роні та реактор №2 на АЕС «Шу» на Мезі. Усі вони працюють у місцях, де через аномальне тепло температура води зросла до критичного рівня.
Окрім повної зупинки трьох реакторів, EDF зменшила потужність ще восьми. Під «адаптацію потужності» потрапили реактори №1 і №2 АЕС «Сент-Альбан» в Ізері, №1 і №3 АЕС «Блає» в Жиронді, №4 і №5 АЕС «Б’юже», №1 АЕС «Шу» та №3 АЕС «Трікастен» у Дромі.
Французька атомна енергетика критично залежить від річкової води, яка використовується для охолодження реакторів. Коли температура у річках підвищується, станції вже не можуть скидати воду без шкоди для риби та інших водних організмів. Саме тому пік спеки безпосередньо призводить до зупинки реакторів — йдеться не про аварію, а про вимушений екологічний захід.
Водночас хвиля спеки підвищує споживання електроенергії: мільйони кондиціонерів і вентиляторів працюють на максимумі. У результаті Франція зіткнулася з парадоксальною ситуацією: у найспекотніші дні попит на електроенергію зростає, тоді як її пропозиція з боку атомних станцій скорочується. Цього разу проблема зачепила одразу 11 реакторів на різних АЕС по всій країні.
«Червона» тривога у 37 департаментах означає найвищий рівень небезпеки у французькій системі метеорологічного попередження. Влада закликала жителів не перебувати на сонці, обмежити фізичні навантаження та перевіряти стан літніх людей і дітей.
Червень 2026 року став найспекотнішим за всю історію спостережень у Західній Європі та другим найтеплішим у глобальному масштабі. За даними Служби зміни клімату «Копернік» (C3S), екстремальні температури були спричинені аномальним нагріванням поверхні світового океану, що частково пов’язано з розвитком кліматичного явища Ель-Ніньйо. Науковці Всесвітньої метеорологічної організації наголошують, що через глобальне потепління Європа нині є континентом, який нагрівається найшвидше у світі, а хвилі спеки стають дедалі інтенсивнішими і тривалішими.
Екстремальні погодні умови охопили майже всю Європу, де масово фіксували історичні температурні максимуми і вдень, і вночі. У Франції та Німеччині температура піднімалася до 41-43°C, а у Великій Британії, Нідерландах, Австрії, Польщі, Чехії та Угорщині сягала 37-40°C. Ситуацію погіршили критична посуха та низька вологість ґрунтів, що спровокувало масштабні лісові пожежі, які у липні продовжили вирувати у Франції та на Піренейському півдні. Навіть традиційно прохолодніші Данія та Швейцарія оновили свої багаторічні рекорди.
Медики та експерти ВООЗ попереджають, що найбільшу небезпеку для здоров’я становлять не денні піки температури, а так звані «тропічні ночі», коли повітря не охолоджується нижче 20–25°C. За таких умов організм людини не встигає відновитися під час сну, що спричиняє цілодобовий тепловий стрес. Особливо небезпечним це є для літніх людей, дітей і хронічних хворих. Додатковим фактором ризику став ефект «міського теплового острова», через який щільна забудова мегаполісів додає до фактичної температури ще кілька градусів і суттєво підсилює загрозу для життя мешканців.
Як писав Інформатор, у США через рекордну температуру скасували парад до Дня Незалежності — країна, яка раніше іронізувала над кліматичними наслідками для Європи, сама опинилась у полоні спеки.
Через аномальне тепло у половині країн Євросоюзу запровадили обмеження електроенергії — про це заявив голова Енергетичного співтовариства.
