Повернення військових і військовослужбовиць до цивільного життя вже сьогодні є одним із ключових викликів для України. За кожним звільненням зі служби стоїть непростий шлях адаптації — фізичної, психологічної та соціальної. Водночас людям потрібно знайти своє місце в цивільному житті, нерідко починаючи все з нуля.
На перетині реінтеграції ветеранів_ок і актуальних потреб країни особливо важливими стають освітні ініціативи. Вони не лише дають можливість здобути нову професію, а й беруть на себе відповідальність за налагодження взаємодії між різними зацікавленими сторонами цього процесу.
Однією з таких ініціатив є проєкт “Навички для інклюзивності”, який уже понад рік реалізує ГО “Український професійний розвиток” у межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery.
Під час першої хвилі проєкту команда підтримувала людей, звільнених з військової служби, та осіб з інвалідністю в опануванні нових професій на базі закладів освіти по всій Україні. Досвід показав, що сам процес навчання і взаємодія між учасниками_цями повертають відчуття контролю над власним життям. Підтримка однодумців та однодумиць стає важливою силою, яка допомагає продовжувати зміни попри виклики й біль.
Показовими є історії Артема та Сергія — учасників проєкту з Київщини. Обидва чоловіки є земляками, мають військовий досвід і навчалися за фахом електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування у Яготинському центрі професійно-технічної освіти.
Артему 42 роки, він мешканець Яготина. У російському полоні чоловік провів 1001 день. Після звільнення у 2025 році перед ним постали нові виклики: тривала психологічна реабілітація та поступове відновлення звичного життя. Попри це, майже одразу після повернення Артем долучився до навчання в межах проєкту та свідомо обрав професію електромонтера.
Він пояснює своє рішення так: “У полоні я перебував з хлопцями, які у цивільному житті цікавилися технікою і електромонтажем, зокрема. Дуже часто ми спілкувалися про цю сферу роботи, її специфіку і актуальність. Один побратим має власну компанію, що займається електромонтажними роботами – чимало корисної інформації чув від нього”.
Для Артема цей вибір був пов’язаний не лише з майбутньою роботою. “Навчання – це частина адаптації” — саме так фактично описують свій досвід багато учасників подібних програм. У його випадку важливим виявилося й середовище: поруч були люди зі схожим досвідом, яким не потрібно було пояснювати очевидні речі.
Сергію 35 років, він теж із Яготина. Його повернення до цивільного життя відбувалося іншим шляхом — через важке поранення, понад 15 операцій і майже рік відновлення.
Нині він має інвалідність II групи, але залишається професійно активним і віднедавна очолює комунальне підприємство. Його мотивація важлива і в ширшому контексті, адже йдеться не тільки про здобуття нових навичок, а й про повернення до соціального середовища. Навчання допомогло йому знову відчути себе частиною спільноти, а також залучити до цієї можливості побратимів.
Сергій розповідає: “Я не лише сам записався на це навчання, я також розказав про ці курси своїм знайомим хлопцям-ветеранам, які шукали для себе нові можливості. Нам вдалося більше часу проводити разом, більше спілкуватися, здобувати нові знання, що є цінними як у побутовому житті, так і дають хороший шанс стати профі у затребуваній професії”.
Сьогодні Україна потребує тисяч фахівців_чинь для відновлення інфраструктури, енергетики та житлового фонду. Електромонтери_ки, будівельники_ниці, технічні спеціалісти_ки — це фахи, без яких відбудова країни неможлива.
У такій ситуації поєднання двох процесів — інтеграції ветеранів_ок і підготовки робітничих кадрів — виглядає не лише логічним, а й стратегічно необхідним. Саме в обох цих напрямах і працює проєкт “Навички для інклюзивності”. Він дає ветеранам_кам інструменти для повернення до активного життя та водночас готує фахівців_чинь, яких критично потребує українська економіка.
Не менш важливо, що такі ініціативи посилюють роль спільнот. І Артем, і Сергій нині долучені до створення ветеранського руху у Яготині — ще одного елемента підтримки, який виникає “зсередини” середовища ветеранів_ок.
Так особисті історії стають частиною ширшого процесу.
Успішні результати першого етапу дали команді проєкту змогу розширити цільові аудиторії. Тепер у другій хвилі проєкту кожен_на охочий_а може подати заявку на безоплатне навчання чи перекваліфікацію за найактуальнішими робітничими професіями у 15 областях України.
Команда проєкту підкреслює, що головною умовою для затвердження кандидатури на навчання є чітка мотивація та реальне бажання працювати за здобутим фахом у найближчому майбутньому.
У Київській області ще є декілька вільних місць у групах за професіями:
Зареєструватися можна за посиланням https://forms.gle/Xxh7Bqfyk21JdbyE8, або зателефонувавши за номерами 063 960 56 85; 068 222 68 30 чи написавши в телеграм @NataliaUkrProfrozvytok.
Проєкт “Навички для інклюзивності” впроваджується ГО “Український професійний розвиток” за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яка реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Solidarity Fund PL (SFPL).
