Україна проводить цілеспрямовану кампанію проти паливної інфраструктури Росії, використовуючи далекобійні безпілотники, і прагне завдати Москві максимальної шкоди до початку зими. Як пояснили виданню Politico два українські чиновники, нині головне завдання полягає в посиленні тиску доти, доки ворог не скопіював технологію далекобійних дронів і не почав масово застосовувати її у відповідь. Водночас із настанням холодів Україна традиційно стає вразливішою через систематичні атаки на власну енергетичну інфраструктуру.
За інформацією Politico, протягом тижня українські дрони атакували нафтопереробний завод у російському Омську. Він розташований більш ніж за 2500 кілометрів від лінії фронту та забезпечує близько десятої частини всієї російської переробки нафти. Крім того, уражень зазнали підприємства в Татарстані, Саратовській і Воронезькій областях РФ. Один із безпілотників також влучив у російський танкер під час проходження через канал між Азовським і Чорним морями.
Із весни Україна системно завдає ударів по підприємствах, які виробляють бензин, дизельне пальне та авіаційний гас. Наслідки цієї кампанії вже відчутні: дефіцит пального охопив чимало регіонів Росії. Особливо складною ситуація стала в окупованому Криму, де окупаційна влада оголосила надзвичайний стан і ввела обмеження на продаж пального. Це позначилося навіть на туристичному сезоні. Видання підкреслює, що для України Крим має не лише символічне, а й суто військове значення, тому порушення паливної логістики ускладнює постачання російських військ і підриває образ міцного контролю Москви над півостровом.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна вважає, що саме завдяки здатності України завдавати глибоких ударів Росія виглядає слабшою. За його словами, тиск Києва вже впливає на настрої в самому Кремлі.
Схожу думку висловив і один із дипломатів Європейського Союзу, який говорив із виданням на умовах анонімності.
Головний аргумент українських чиновників і союзників полягає в тому, що технологічна перевага у сфері далекобійних дронів не буде постійною. Росія вже намагається вивчити та відтворити українські розробки, тому кожен тиждень без відповіді є вікном можливостей, яке слід використати максимально ефективно. Удари по паливних об’єктах безпосередньо знижують боєздатність армії РФ: без достатніх запасів бензину та авіаційного гасу ускладнюються і наземна логістика, і авіаційна активність.
Із приходом зими співвідношення загроз зміниться. Росія традиційно переходить до масованих обстрілів української енергетичної інфраструктури — електростанцій і тепломереж. Це відволікає ресурси, виснажує цивільну інфраструктуру та чинить тиск на суспільство. Саме тому союзники наполягають, що постачання зброї та підтримка мають бути максимальними вже зараз, а не після початку нового опалювального сезону.
