14 липня 2026 року Київрада розглядає зміни до міського бюджету, які дадуть змогу столиці не перераховувати до центрального бюджету 1,25 млрд грн, а спрямувати ці кошти на створення резервної системи теплопостачання. Як пояснив міський голова, причиною стала неспроможність Держагентства з відновлення освоїти ці гроші через бюрократичні перешкоди.
Про це Віталій Кличко заявив, відкриваючи у вівторок, 14 липня, пленарне засідання Київради. За його словами, місто змушене самостійно будувати резервну систему теплопостачання, хоча визнає, що через це втратило час. Ще у травні Київ планував передати 1,25 млрд грн з місцевого до Державного бюджету в межах домовленостей з державою про розподіл зон відповідальності під час виконання Плану стійкості столиці. Однак, за словами Кличка, Держагентство з відновлення не змогло використати ці кошти, тому їх вирішили повернути до міського бюджету.
Після повернення гроші мають спрямувати на роботи, які виконує “Київтеплоенерго”, для побудови резервної системи теплопостачання, а також на інші критично важливі заходи для стійкості Києва. Крім бюджетних змін, депутати Київради також розглядатимуть інші питання, що стосуються реалізації Плану стійкості столиці.
Фактично повернення 1,25 млрд грн до міської казни означає відмову від спільної з державою реалізації теплової інфраструктури. Відтепер Київ повністю бере цей напрям під власний контроль. Невдача держагентства на етапі освоєння коштів поставила під ризик строки будівництва резервної системи, а це напряму впливає на підготовку міста до наступного опалювального сезону.
Будівництво резервної системи теплопостачання є одним із ключових елементів Плану стійкості Києва. Вона має забезпечити місто незалежним і безперебійним теплом навіть у разі масштабних пошкоджень основної теплової інфраструктури внаслідок російських ударів. Тепер усі ці роботи виконуватимуть “Київтеплоенерго” та міські структури без участі центральної влади.
Бюрократична затримка в роботі держагентства стала не лише фінансовою, а й репутаційною проблемою для центральних органів влади. Столиця фактично публічно визнала, що механізм розподілу відповідальності між містом і державою у критичних інфраструктурних проєктах не спрацював.
