Фінансовий аналітик YouControl, професор КНЕУ Роман Корнилюк та доцент кафедри прикладної економіки та бізнесу УКУ Анна Корнилюк, використовуючи інструмент YC.Market від YouControl, дослідили динаміку розвитку українського бізнесу на рівні територіальних громад. Результати цієї роботи представили в Університеті Регенсбургу (ФРН) на науковій конференції “Organizations and Institutions on times of War: Ukraine, Eastern Europe and Beyond”. Поки триває підготовка оновленого аналізу бізнес-динаміки на місцевому рівні з урахуванням оновлених фінансових даних, для YC.Market Blog оприлюднили попередні висновки щодо змін у бізнесі українських громад за перші три роки повномасштабної війни.
Отримані результати дають змогу точніше оцінити структурні зміни в економіці України в секторальному та регіональному вимірах, які були спричинені повномасштабним вторгненням. Під час аналізу автори спиралися на мікродані компаній, що дозволило відстежити вплив війни на економічну активність на локальному рівні — від великих міст до сільських громад.
Дослідження ґрунтувалося на анонімізованих даних близько 228 тисяч компаній з платформи YC.Market за 2021–2024 роки. До вибірки увійшли комерційні компанії, зокрема державні, які не перебували у стані припинення у 2025 році. Водночас автори зосередилися саме на функціонуючому бізнесі, що дало змогу оцінити, як безпекові та економічні шоки вплинули на діяльність уже наявних підприємств.
Однією з головних структурних особливостей економіки громад в Україні залишається висока концентрація бізнесу у найбільших містах. Основна економічна активність зосереджена в традиційно великих центрах — Київ, Харків, Одеса. Саме вони переважають і за кількістю компаній, і за обсягами доходів, тоді як у менших громадах, за поодинокими винятками, рівень бізнес-активності є значно нижчим.
Хоча сільські та селищні громади становлять дві третини всіх громад України, у 2025 році на них припадало лише близько 11% зареєстрованих компаній. Це свідчить про вкрай нерівномірний розподіл економічної активності між громадами. Багато територіальних громад мають відносно невелику кількість підприємств, а отже, й обмежену локальну бізнес-базу. Натомість великі міські центри акумулюють значну частину економічної активності. Зокрема, Харків і Одеса разом генерують приблизно стільки ж доходів бізнесу, як усі селищні громади України разом.
Такий дисбаланс означав, що різні типи громад увійшли в повномасштабну війну з дуже різними стартовими умовами для економічного розвитку. Це також вказує на істотні структурні розриви у доступі до ресурсів і фінансування для бізнесу в менш урбанізованих громадах. Подолання цих відмінностей є надзвичайно важливим для подальшого економічного розвитку.
У 2022 році повномасштабне вторгнення спричинило різке падіння економіки, проте в наступні роки компанії продемонстрували значну здатність до адаптації. Уже з 2024 року в усіх типах громад було зафіксовано номінальне зростання доходів порівняно з 2021 роком, хоча частково це пояснювалося і високою інфляцією.
Водночас наслідки війни виявилися дуже різними залежно від регіону. Показники відновлення бізнесу істотно залежать і від географії, і від типу громади. Громади західного та центрального макрорегіонів України у 2023–2024 роках демонстрували вищу стійкість за показниками відновлення, тоді як східні та південні регіони значно сильніше відчували економічні наслідки війни.
Досить сильну динаміку доходів бізнесу водночас показали сільські громади, селищні громади та малі міста. Імовірно, відносно вищі темпи економічного відновлення невеликих громад пояснювалися двома факторами.
Війна також нерівномірно змінила секторну структуру економіки: галузі, пов’язані зі споживчим попитом і оборонним виробництвом, зростали, тоді як частина промисловості скорочувалася. Однією з найпомітніших тенденцій стало збільшення доходів у роздрібній торгівлі, особливо в малих громадах. Це було пов’язано як зі зростанням споживчого попиту, так і з виходом нових торговельних компаній на ці ринки.
Воєнний шок спричинив і низку інших важливих змін. Попри сильний початковий удар, компанії змогли частково відновити прибутковість, що свідчить про їхню адаптацію до нових умов. За показником Net Profit Margin (NPM) у багатьох секторах у наступні роки після початку повномасштабного вторгнення фіксувалося помірне зростання медіанної прибутковості. У 2024 році медіанна прибутковість у шести досліджуваних секторах залишалася позитивною в усіх типах громад. Найвищі показники чистої маржі мали енергетика та сільське господарство.
Рівень використання банківського кредитування серед компаній залишається низьким. Із приблизно 228 тис. компаній у вибірці лише 14,2 тис. мали активні банківські кредити, тобто близько 6% бізнесу. У малих громадах частка банківського фінансування є відносно вищою, оскільки саме воно часто було єдиним доступним джерелом зовнішнього боргового фінансування.
Загалом доступ до фінансування обмежував слабко розвинений ринок корпоративних облігацій, які в розвинутих країнах є помітною альтернативою та важливим доповненням до банківського кредитування. Додатковою перешкодою для розвитку кредитування залишалася недостатня кількість так званих bankable проєктів і компаній, тобто фінансово життєздатних і готових до залучення фінансування, що також стримувало попит на формальне фінансування.
Аналіз ринку праці теж засвідчив сильну територіальну концентрацію. Компанії у 20 великих містах із населенням понад 250 тисяч забезпечували майже таку саму кількість робочих місць, як 378 малих і середніх міст разом. Найсуттєвіше скорочення зайнятості спостерігалося у східних регіонах, що було безпосередньо пов’язано з бойовими діями та руйнуванням економічної інфраструктури.
Результати дослідження виявили кілька важливих структурних тенденцій економіки громад. По-перше, економічна активність і надалі лишається сильно сконцентрованою як географічно, так і за типами громад. Великі міські центри домінували за кількістю компаній, обсягами доходів і зайнятістю. По-друге, економічне відновлення відбувається нерівномірно. Найбільшу стійкість у перші три роки після повномасштабного вторгнення показували громади західних і центральних регіонів, тоді як схід і південь продовжували зазнавати найбільших втрат. По-третє, малі громади в низці випадків демонстрували доволі динамічне відновлення, особливо в секторах торгівлі та послуг. По-четверте, доступ до фінансування залишається ключовим обмеженням для розвитку бізнесу. Лише невелика частка компаній користується банківськими кредитами, а важливим викликом є обмежена кількість bankable проєктів.
Економічна ситуація й надалі змінюється. Нещодавнє оприлюднення фінансових даних за 2025 рік, а також подальші трансформації економічної активності на початку 2026 року свідчать про формування нових трендів у розвитку бізнесу на локальному рівні. Саме тому автори нині працюють над оновленою версією дослідження, яка дасть змогу проаналізувати актуальнішу динаміку та порівняти її з тенденціями первинного впливу повномасштабної війни на бізнес громад, зафіксованими у 2022–2024 роках.
