Заяви іноземних політиків про повернення українців додому наразі залишаються лише риторикою, оскільки за ними немає ні конкретного законопроєкту, ні адміністративного рішення. Питання скасування захисту військовозобов’язаних українців за кордоном належить до сфери міжнародного права, яке прямо забороняє примусові депортації.
Народний депутат від “Слуги народу” Олександр Мережко в коментарі УНІАН 14 липня заявив, що юридичних підстав для примусового виселення українських чоловіків з європейських країн наразі немає. Коментуючи заяву міністра оборони Польщі та пропозицію Європейської комісії про скасування захисту для чоловіків призовного віку, він зазначив, що не чув про звернення України до іноземних держав із таким проханням і не має відповідної інформації.
Мережко нагадав, що в міжнародному праві існує відповідна конвенція, яка регулює статус біженців. Підстави для перебування людини на території тієї чи іншої країни можуть бути різними та залежать як від національного, так і від міжнародного права. Тому, на його думку, узагальнене твердження про те, що всі люди певного віку зобов’язані повертатися, є сумнівним, а кожну ситуацію слід розглядати окремо.
Щодо пропозиції ЄС, яка нібито стосується лише новоприбулих, а також питання, чи має держава реальний механізм повернення та працевлаштування чоловіків, депутат висловив великий сумнів. Він наголосив, що примусові депортації заборонені міжнародним правом, зокрема практикою Європейського суду з прав людини. Як приклад Мережко навів спробу Росії масово депортувати громадян Грузії під час агресії: ця справа дійшла до ЄСПЛ і стала показовим прецедентом.
Заяву польського міністра оборони депутат оцінив як суто політичну риторику без конкретики. За його словами, для серйозного розгляду такого питання потрібен або законопроєкт, або адміністративне рішення, але наразі немає ні того, ні іншого.
Мережко також не виключив, що скасування захисту може підштовхнути частину чоловіків не повертатися, а шукати інші легальні підстави для перебування в ЄС, зокрема подавати заяви на притулок. Якщо в одній країні відмовлять, людина може переїхати до іншої. Саме тому, на думку депутата, ефективнішим інструментом для повернення є не примус, а позитивні стимули.
Окремо він зазначив, що країни мають право в межах міжнародного права ухвалювати рішення щодо статусу перебування осіб на своїй території. Водночас між регулюванням статусу та масовою депортацією існує принципова правова різниця. Поки такі заяви залишаються лише деклараціями без законодавчого закріплення, юридичного підґрунтя для виселення українців з європейських країн не існує.
