Львівський суд ухвалив вирок 47-річному колишньому дияконові, якого визнали винним у систематичному зґвалтуванні та розбещенні власної малолітньої доньки, а також у виготовленні понад 190 порнографічних матеріалів за її участю. Злочини тривали з 2009 по 2013 рік, коли потерпілій було від 8 до 12 років. Насильство відбувалося і вдома, і під час спільних поїздок та відпочинку. До поліції жінка звернулася лише після того, як їй виповнилося 20 років.
Як зазначає Офіс генерального прокурора, прокурори Львівської обласної прокуратури довели вину чоловіка у зґвалтуванні та розбещенні малолітньої доньки, а також у виготовленні й зберіганні дитячої порнографії. Суд призначив йому максимальне покарання — 15 років позбавлення волі. Окрім цього, задоволено цивільний позов потерпілої: на її користь стягнуто 1,5 млн грн відшкодування моральної шкоди.
За матеріалами справи, насильство почалося у 2009 році, коли родина ще жила разом. Після розлучення батьків у 2010 році 9-річна дівчинка залишилася з батьком, і знущання стали щоденними. Коли дитині було 11 років, батько двічі її зґвалтував. У той самий період він примушував доньку позувати оголеною та знімав її на фото і відео. Упродовж 2009-2013 років засуджений створив понад 190 порнографічних фото- та відеоматеріалів за участю дитини. На жорсткому диску він також зберігав 38 аналогічних матеріалів із зображеннями інших дітей.
Наприкінці 2013 року дівчинка намагалася розповісти про знущання новій співмешканці батька, однак та їй не повірила. Уже наступного дня батько відправив доньку до матері. До поліції дівчина звернулася лише після досягнення повноліття у 2021 році. На цей крок її вмовили психологи, які надавали їй допомогу. Під час сеансів вона розповіла, що батько знущався з неї, ґвалтував, розбещував, а також знімав це на фото та відео. Затримали його у 2023 році.
Відомості про засудженого внесуть до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи. Це унеможливлює його анонімну появу в будь-якому середовищі, де є діти, зокрема в релігійних громадах.
Ця справа показує, наскільки важливо, щоб дорослі поряд із дитиною реагували на сигнали про насильство. У цьому випадку першу спробу дівчинки розповісти про пережите проігнорували, і злочинець ще кілька років залишався безкарним. Водночас звернення до правоохоронців через роки після подій не завадило притягнути його до відповідальності завдяки роботі прокурорів та зібраній доказовій базі.
