Крилата ракета «Нептун» пройшла шлях від знищення флагмана Чорноморського флоту Росії до систематичних ударів по заводах і портах у глибокому тилу ворога. Бойове застосування українських ракет детально простежив OSINT-аналітик із псевдонімом «Гарбуз (Dnipro OSINT)», який проаналізував усі підтверджені за відкритими джерелами удари цієї зброї.
За підсумками дослідження, опублікованого 14 липня, щонайменше 31 ракета сімейства «Нептун» уразила 26 різних російських об’єктів. Найрезультативнішим став 2024 рік, коли зафіксували 10 уражених цілей. Дослідження оприлюднив профільний портал «Оборонка».
Аналітик збирав дані на основі офіційних повідомлень Військово-морських сил України та Генерального штабу ЗСУ, а також верифікованих OSINT-спільнотою матеріалів із відкритих джерел. Заяви Міністерства оборони Росії про прольоти ракет використовували лише для зіставлення з підтвердженими ударами і не розглядали як самостійне джерело. Автор дослідження наголошує, що статистика відображає тільки підтверджені випадки й може містити похибки, а реальна кількість ударів є вищою.
Перше підтверджене застосування наземної версії відбулося 23 серпня 2023 року. Тоді одна з ракет уразила пускову установку зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф» на мисі Тарханкут у західній частині Криму. Після цього удару наземна модифікація «Нептуна» почала регулярно з’являтися у зведеннях ЗСУ.
Серед найпомітніших епізодів — атака на Севастопольську бухту 23 березня 2024 року. Тоді дві ракети «Нептун» влучили у кормову частину кораблів і завдали критичних пошкоджень рульовому керуванню та машинним відділенням. Разом з ударами західними крилатими ракетами та морськими дронами ці атаки суттєво послабили присутність Чорноморського флоту Росії у Криму. Командування було змушене перебазувати значну частину корабельного складу до Новоросійська.
«Нептуни» уражали і берегову інфраструктуру. Під удари потрапили порт «Кавказ» і кораблі у Севастополі — два великі десантні кораблі, одне розвідувальне та одне ремонтне судно, а також залізничний пором. Тричі атакували завод «Атлант-Аеро» з виробництва дронів «Молния» та двічі — «Электродеталь», який випускає електроніку.
Через нестачу спроможностей для далекобійних ударів протикорабельний «Нептун» адаптували для ураження наземних цілей. КБ «Луч» не лише вижило під ракетними обстрілами, а й налагодило надшвидку розробку та серійне виробництво. Наземна модифікація «Нептуна» існує щонайменше у двох варіантах: R-360M (Middle) та R-360L (Long). Перша, так звана версія «Пузатий Нептун», має орієнтовну дальність до 500 км і бойову частину масою 350 кг. Друга, відома як «Довгий Нептун», отримала подовжений корпус, збільшений запас пального та бойову частину масою 260 кг.
Від першого підтвердженого удару у 2023 році ракети «Нептун» дедалі частіше фігурували у зведеннях Військово-морських сил і Генерального штабу. За зібраними даними, цілей досягла щонайменше 31 ракета на 26 уражених об’єктах. Найрезультативнішим, принаймні за відкритими джерелами, став 2024-й, коли зафіксували 10 уражених об’єктів.
Аналітик підкреслив, що йдеться лише про орієнтовну кількість ударів на основі обмеженої кількості джерел, тому робити висновки про якість та ефективність ракети «Нептун» за цим дослідженням не можна. Водночас зібрані дані свідчать, що виробництво «Нептунів» вийшло на стабільний серійний рівень, а Військово-морські сили відпрацювали тактику їхнього застосування.
Президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв про збільшення випуску ракет сімейства «Нептун». У серпні 2023 року він повідомив, що виробництво зросло у десятки разів порівняно з довоєнним рівнем. У 2025 році заявив, що одна з модифікацій ракети вже перебуває у масовому виробництві.
Паралельно з нарощуванням обсягів Україна розширює і географію ударів. У травні 2024 року стався перший задокументований удар ракетами сімейства «Нептун» по нафтових терміналах у порту «Кавказ» на Кубані. 19 квітня 2026 року сили оборони України завдали удару «Нептунами» по авіаційному заводу «Атлант-Аеро» у Смоленську, унаслідок чого були знищені два виробничі цехи підприємства.