Керівники ПрАТ АК “Київводоканал” та АТ “Київгаз” мають прямий зв’язок із забороненими в Україні політичними партіями та рухами, близькими до колишніх “регіоналів” і соратників Віктора Януковича. Нинішні очільники цих підприємств критичної інфраструктури балотувалися від таких політичних сил до Київради та Верховної Ради, а також співпрацювали з відомими “регіоналами”. Водночас змінити ситуацію неможливо, оскільки київська “критичка” перебуває у приватній власності, а саме головні акціонери вирішують, кого призначати керівниками.
На це звернув увагу Микола Томенко — народний депутат багатьох скликань, колишній віцепрем’єр з гуманітарних питань в уряді Юлії Тимошенко. У своєму дописі він наголосив, що підприємства, від яких безпосередньо залежить виживання Києва у зимовий сезон 2026-2027, очолюють вихідці з антиукраїнських партій, рухів і політсил.
Як зазначив Томенко, зміна керівництва “Київводоканалу” могла б виглядати доброю новиною, адже попереднє керівництво не лише провалило роботу, а й отримало серйозні звинувачення у корупційних мільйонних розтратах коштів. Водночас, за його словами, біографія нового очільника стратегічного комунального обʼєкта столиці викликає шок. Йдеться про Ігоря Паламаря, який, за словами Томенка, агітував киян за партію слуг Путіна та працював на Бойка-Льовочкіна ще з часів президенства Януковича.
За даними Томенка, у 2013-2014 рр. Паламар забезпечував діяльність “регіонала” Станіслава Прокопенка, який тоді очолював Деснянську РДА у Києві. Крім того, у 2014 році він був кандидатом у депутати Верховної Ради, а у 2015-му балотувався до Київради від “Опозиційного блоку” Бойка й Рабиновича. У 2020 році Ігор Паламар уже балотувався до міськради від ОПЗЖ, нині забороненої партії. При цьому з цих політиків лише Юрій Бойко досі перебуває в Україні, а його колишній колега отримав підозри й нині перебуває, ймовірно, в Ізраїлі.
Томенко також заявив, що тепер цей представник забороненої партії готуватиме Київ до зими в умовах війни. Він додав, що інше надважливе підприємство столичної інфраструктури — “Київгаз” — з 2019 року очолює Андрій Вінграновський, чоловік Юлії Льовочкіної. За словами Томенка, йдеться про Юлію Льовочкіну, яка під час війни захищала російську орду в ПАРЄ, а її брат тривалий час очолював адміністрацію президента Януковича.
Ігор Паламар обіймає посаду генерального директора ПрАТ АК “Київводоканал” з 31 січня 2026-го. На офіційному сайті підприємства немає жодної згадки про його співпрацю з “регіоналами”. Там вказано лише, що він працював помічником покійного народного депутата Анатолія Мокроусова, який обирався двічі, а на момент співпраці з Паламарем представляв “Єдність”. Також зазначено, що Паламар був “помічником секретаря Київради”. У той період цю посаду обіймали Олесь Довгий і Галина Герега.
Раніше Інформатор писав про відкритий турнір з вільної боротьби, який присвятили Ельбрусові Тедеєву. Окрім спортивної кар’єри, він відомий як депутат від Партії регіонів, який голосував за одіозні “диктаторські закони 16 січня”. Додатковий резонанс викликала участь в урочистостях чинного народного депутата від “Слуги народу” та відомого спортивного діяча Жана Беленюка.
Також видання розповідало про скандал навколо власників компанії, що перемогла в одному з інвестиційних конкурсів. Йшлося про облаштування культурно-мистецького простору на відомій киянам локації під Гаванським мостом на Подолі. Причиною уваги став специфічний склад засновників ТОВки: серед них є колишній “регіонал”, який має бізнес у Росії та окупованому Криму, а також фотограф, що був фігурантом брудної кримінальної справи.
