Росія масово вербує громадян найбідніших країн світу, обіцяючи їм високі зарплати або звичайну роботу, а натомість відправляє на фронт в Україні. За оцінками Головного управління розвідки України, кількість таких завербованих іноземців перевищує 27 тисяч осіб. Серед них є громадяни Кенії, Куби та Бангладеш, а їхні родини роками не можуть дізнатися про долю близьких.
Про масштаби цього явища видання DW дізналося зі спільного дослідження Міжнародної федерації за права людини (FIDH), правозахисної організації Truth Hounds та Казахстанського міжнародного бюро з прав людини і верховенства права (KIBHR). Як пише Deutsche Welle, дослідження довело існування глобальної мережі вербування іноземців Росією.
Одна з історій стосується 72-річного кенійця Чарльза Мутоку. Його син Оскар Хагола Мутока, колишній військовий, влітку 2025 року поїхав до Росії на заробітки й невдовзі загинув. Батько розповів, що син не сказав рідним, куди саме вирушає. Через тиждень після від’їзду він надіслав фото у військовій формі, після чого перестав виходити на зв’язок. Про його загибель родина дізналася значно пізніше, однак повернути тіло для поховання так і не змогла, попри звернення до кенійської влади.
Інша історія — про кубинця Йоана Віонді Мендозу. Йому пообіцяли 2000 доларів на місяць, що є величезною сумою на тлі середньої зарплати на Кубі в 20 доларів. Про це DW дізналося від його брата Майкла Дуро, який живе у США. За словами Дуро, Мендозу відправили на фронт в Україні. Звідти він намагався втекти і благав рідних забрати його, але зв’язок із ним зник. Пізніше його ім’я з’явилося у списках загиблих іноземців, оприлюднених Україною.
Не всі завербовані розуміли, куди насправді їдуть. Громадянину Бангладеш Арману Мондолу обіцяли роботу пакувальника на складі. Батько чоловіка навіть продав частину майна і взяв кредит, щоб оплатити послуги вербувальника. Однак Мондола змусили підписати контракт російською мовою, а згодом відправили на передову.
Дослідники FIDH, Truth Hounds та KIBHR фіксують, що російська вербувальна мережа одночасно діє у десятках країн і використовує різні канали — від оголошень про роботу до особистих контактів. Найчастіше жертвами стають чоловіки з бідних регіонів Африки, Латинської Америки та Південної Азії, для яких навіть сумнівна пропозиція виглядає шансом вирватися з бідності.
Українська розвідка продовжує фіксувати випадки, коли завербовані іноземці гинуть на фронті або потрапляють у полон. При цьому їхні родини роками не отримують від російської сторони жодної офіційної інформації про долю близьких.
