У липні 2026 року Росія завдала по Києву 10 ударів різної потужності, а в серпні атаки не припиняються. Переважно йдеться про ракети, які складно перехопити звичайними засобами ППО: балістичні, аеробалістичні та гіперзвукові. Перехоплювати такі цілі здатні лише ЗРК Patriot та SAMP-T, тоді як інші комплекси на озброєнні Сил оборони таких можливостей не мають.
Найбільшу увагу привертає ракета 9М723 — основний боєприпас оперативно-тактичного комплексу “Іскандер-М”, який росіяни найчастіше застосовують проти Києва. Детальний аналіз цієї та інших загроз у своєму матеріалі для OBOZ.UA навів військово-політичний оглядач Олександр Коваленко. За даними видання, дальність польоту 9М723 сягає 500 км, а максимальна швидкість на кінцевій ділянці траєкторії становить 2 100 м/с.
Ракети 9М723 переважно запускають по Києву та області з Брянської та Курської областей РФ. Це дає противнику змогу застосовувати їх із безпечних відстаней і зменшувати ризики ураження комплексу у відповідь або виявлення його переміщення на шляху до пускової позиції. Відстань у 500 км ракета долає за трохи більше ніж 3 хвилини, а шлях до Києва від кордону з РФ — за півтори хвилини.
Бойова частина ракети масою 500 кг є капсулою у вигляді бетонобійної бомби радянського зразка БЕТАБ-500, призначеної для ураження укріплених і бункерних об’єктів. Саме тому вона здатна пробивати кілька бетонних перекриттів і становить велику загрозу для багатоповерхових будівель. Крім того, 9М723 може застосовувати касетні боєголовки з 54 суббоєприпасами 9Н730, які відстрілюються на висотах від 900 до 1 400 метрів і призначені для ураження на великих площах. Це створює особливу небезпеку для людей на відкритій місцевості без укриттів.
Україна має лише два типи комплексів ППО, здатних перехоплювати ці ракети: ЗРК Patriot з ракетами PAC-3 та SAMP/T з ракетами Aster-30, особливо у модифікації B1NT. Окрім цих систем, у світі існують й інші, які також можуть застосовуватися для перехоплення такої номенклатури ракетних засобів.
THAAD — заатмосферна система ПРО, яку часто згадують у ЗМІ. Її проєктували для перехоплення балістичних ракет на великих висотах, ще до виходу на кінцеву траєкторію польоту. Водночас проблема THAAD у тому, що її призначенням є саме заатмосферне перехоплення, а не протидія низьколітаючим цілям, до яких належать 3М22 “Циркон” і П-800 “Онікс”. До того ж таких систем небагато, а боєкомплект до них є вкрай дефіцитним.
Окрім базової балістичної ракети “Іскандер”, росіяни застосовують і аеробалістичну версію — Х-47М2 “Кинжал”, яку запускають з авіаносія МіГ-31К. Повітряний старт дав змогу збільшити дальність польоту та підвищити швидкість до понад 3 000 м/с, що робить перехоплення такої цілі ще складнішим завданням для наявних систем ППО.
На тлі нестачі перехоплювачів для Patriot українська сторона наголошує: без розширення номенклатури засобів ППО і додаткового боєкомплекту протидіяти зростаючому темпу ударів буде дедалі важче. Це стосується не лише столиці, а й інших великих міст, які опиняються під ударами балістичних та аеробалістичних ракет.
