Рівень довіри українців до Володимира Зеленського знизився до 55%, тоді як не довіряють йому 40% опитаних. Баланс довіри-недовіри становить +15%. Опитування провели у період з 20 липня по 3 серпня, тобто вже після резонансних кадрових рішень президента і хвилі протестів у суспільстві.
Для порівняння, востаннє таке саме питання ставили у травні: тоді 61% довіряли Зеленському, 34% не довіряли, а баланс становив +27%. Водночас соціологи наголошують, що коректніше порівнювати нинішні результати з квітневими даними, коли 58% довіряли, 36% не довіряли, а баланс сягав +22%.
Результати 5 серпня оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології. Соціологи традиційно ставили моніторингове запитання: “Наскільки Ви довіряєте чи не довіряєте Володимиру Зеленському?” При цьому респондентам свідомо не нагадували про його посаду президента, а також цього разу не запитували про довіру до інших публічних осіб.
Саме тому коректніше порівнювати нинішні показники з квітнем, коли запитання формулювали так само, як і тепер. Отже, порівняно із квітнем також зафіксовано зниження довіри до Зеленського. Водночас соціологи зазначають, що наразі не спостерігається саме обвалу довіри через резонансні кадрові рішення, на що могли очікувати деякі політики, експерти та оглядачі.
Дослідники пояснюють, чому травневі дані менш придатні для порівняння. Тоді респондентам ставили запитання про довіру й до інших публічних осіб, крім Зеленського. За спостереженнями соціологів, це могло створювати контекст, у якому Зеленського сприймали дещо краще. Крім того, в анкеті тоді додатково нагадували, що йдеться про президента, а це могло активувати сприйняття його як уособлення інституції в умовах війни.
Соціологи визнають, що реальний вплив кадрових рішень і протестів на довіру могли частково недооцінити. Наприклад, у червні-першій половині липня могло відбутися певне зростання довіри на тлі ударів по російській логістиці. Також, за спостереженнями дослідників, зниження довіри могло частково компенсуватися тим, що Зеленський частково задовольнив вимоги протестуючих, а також успішними зустрічами з Трампом. Водночас скептичні заяви американського президента щодо результатів цих зустрічей пролунали вже наприкінці польового етапу дослідження.
Окремо соціологи звертають увагу на структуру довіри та недовіри. Серед тих, хто довіряє Зеленському, лише частина висловлює повну підтримку, тоді як решта “скоріше” довіряють. Такий самий поділ є і серед тих, хто не довіряє президенту: частина не довіряє повністю, а частина скоріше не довіряє. Це свідчить про неоднорідність обох таборів громадської думки.
Упродовж 20 липня-3 серпня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, до якого за власною ініціативою додав запитання про довіру до Зеленського і про національні вибори. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України опитали 974 респонденти. Опитування проводилося серед дорослих громадян України, які на момент опитування проживали на території, контрольованій Урядом України.
До вибірки не включали жителів територій, які тимчасово не контролюються владою України. Водночас частина респондентів — це ВПО, які переїхали з окупованих територій. Також в опитуванні не брали участі громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Статистична похибка такої вибірки не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%. За умов війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення, проте загалом отримані результати зберігають високу репрезентативність і дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
