Краснокутський районний суд Харківської області 8 липня зобов’язав АТ КБ “ПриватБанк” повернути клієнту кошти, які невідомі особи викрали з його карток через застосунок Приват24. Йдеться про списання на суму майже 59 тисяч гривень, що сталося вночі 20 лютого.
Як зазначено в рішенні, оприлюдненому в Єдиному державному реєстрі судових рішень, чоловік подав позов до банку про захист прав споживачів після того, як з його карток зникли гроші. Адвокат позивача наголошував, що клієнт не мав жодного стосунку до списань і нікому не передавав доступ до своїх рахунків.
За матеріалами справи, 20 лютого 2025 року о 01:16 та 01:17 невідома особа здійснила дві транзакції з кредитної картки на загальну суму 53 971 гривень, а о 01:18 переказала з карти для виплат 4 999 гривень на картку на ім’я стороннього громадянина. Жодних смс-повідомлень про ці операції на прив’язаний номер телефону клієнт не отримував.
Того ж дня чоловік звернувся до поліції за фактом вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, а відомості внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Окрім цього, 25 лютого та ще раз пізніше він письмово звертався до ПриватБанку з проханням розібратися в ситуації, провести службову перевірку та зупинити нарахування відсотків, штрафів і пені за кредитним лімітом на час досудового розслідування.
У відповідях від 4 березня та 5 квітня банк стверджував, що вхід у Приват24 відбувся під авторизацією клієнта, тобто з правильним введенням логіна, пароля та ключа доступу. За даними службової перевірки банку, входи в акаунт клієнта 19-20 лютого здійснювалися як з пристрою, яким він користувався раніше, так і з нового пристрою — з IP-адрес у Нідерландах та Києві. Кошти зі списаних карток переказали на картку іншого клієнта, а звідти — ще двом отримувачам, одним з яких, за даними Єдиної клієнтської бази, взагалі виявився неіснуючий клієнт.
Суд дослідив запис телефонних розмов позивача з операторами банку та встановив, що щодо одержувача коштів було зафіксовано три звернення клієнтів, а також виявлено вхід з нетипового пристрою ще до того моменту, коли банк ужив заходів реагування. Суд дійшов висновку, що банк мав технічну можливість зупинити підозрілі операції, але цього не зробив.
Також суд зазначив, що жодні умови договору не можуть встановлювати безумовну відповідальність користувача за неналежну платіжну операцію, якщо не доведено, що саме дії чи бездіяльність клієнта призвели до втрати платіжного інструменту або розголошення пароля. Отримання смс-повідомлень з одноразовими паролями саме по собі не доводить, що клієнт розголосив ці дані третім особам.
Окремо суд послався на усталену практику Верховного Суду, зокрема на постанову у справі №176/1445/22, де зазначено, що встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації. Оскільки банк не довів вини клієнта, суд визнав списання коштів таким, що відбулося поза волею позивача.
Краснокутський районний суд повністю задовольнив позовні вимоги клієнта. Крім того, суд стягнув з ПриватБанку в дохід держави судовий збір у розмірі 1 211 гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, який становить тридцять днів з дня його проголошення.
