Новокодацький районний суд міста Дніпра 30 липня відмовив у задоволенні позову учасника бойових дій до Акціонерного товариства “Державний ощадний банк” щодо повернення коштів пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Позивач, який після окупації Маріуполя не зміг отримувати субсидію на рахунок надавачів комунальних послуг, вимагав надати інформацію про свої рахунки, повернути нібито безпідставно списані кошти та закрити всі рахунки в Ощадбанку. Суд дійшов висновку, що ці вимоги не підтверджені доказами, тому в позові було повністю відмовлено.
Як зазначено в рішенні, оприлюдненому в Єдиному державному реєстрі судових рішень, чоловік мав в АТ “Ощадбанк” рахунок для зарахування пільги у грошовій безготівковій формі як учаснику бойових дій на оплату комунальних послуг за квартиру. Після окупації Маріуполя в лютому 2022 року кошти субсидії перестали перераховувати надавачам комунальних послуг, і вони почали накопичуватися на цьому рахунку.
21 листопада 2025 року позивач надіслав до банку електронного листа, у якому просив повідомити номери всіх його рахунків, залишки коштів на них, надати відомості про рух коштів з 24 лютого 2022 року, а також повернути безпідставно списані суми, зокрема комісію за обслуговування. Окрім цього, він вимагав перерахувати залишок коштів на його рахунок в АТ КБ “ПриватБанк” і закрити всі рахунки в Ощадбанку.
12 грудня 2025 року банк у листі відповів, що для отримання виписки або довідки про стан рахунків клієнт має особисто звернутися до відділення з документом, що посвідчує особу. Позивач вважав таку відповідь неповною та розцінив бездіяльність банку як неправомірну, оскільки рахунки не були закриті, а кошти не повернули.
У письмових поясненнях відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Банк зазначив, що 23 вересня 2020 року на підставі заяв про приєднання позивачу відкрили два поточні рахунки на умовах пакетів “Зарплатний” і “Мій комфорт”, а також рахунок для отримання пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Рахунок для пільги закрили 3 лютого 2026 року через непроходження клієнтом ідентифікації. Водночас два поточні рахунки залишаються чинними, і на них обліковуються кошти, що належать чоловіку.
Також банк пояснив, що комісія в розмірі 100 грн щомісяця списувалася через визнання рахунків неактивними відповідно до умов договору комплексного банківського обслуговування. Щодо моральної шкоди відповідач наголосив, що жодних доказів її заподіяння не надано.
Після розгляду матеріалів справи суд дійшов висновку, що позивач не використав доступні дистанційні способи отримання інформації про рахунки, зокрема чат-бот або систему “Ощад 24/7”. Суд вказав, що чоловік не дотримався принципу добросовісності у своїх діях, через що спір із банком було штучно створено.
Стосовно закриття рахунків суд зауважив, що чинний договір між сторонами передбачає особисте звернення власника рахунку до відділення банку із заявою. Позивач цього не зробив. Також у матеріалах справи не було доказів того, що чоловік звертався до банку з платіжною інструкцією про перерахування коштів на рахунок в іншій установі.
Суд визнав, що списання комісії за обслуговування неактивного рахунку відповідало умовам договору, укладеного 23 вересня 2020 року між чоловіком і банком. Оскільки вимога про стягнення моральної шкоди була похідною від інших вимог, у задоволенні яких відмовили, суд відхилив і її.
Новокодацький районний суд міста Дніпра ухвалив рішення відмовити в задоволенні позову. Рішення може бути оскаржене в Дніпровському апеляційному суді протягом тридцяти днів з дня його складення.
