Понад половину українців заявили, що не готові долучатися до лав Сил оборони, якщо війна триватиме роками. Про це свідчать результати опитування, проведеного 27 липня-3 серпня.
Дослідження охопило 1200 респондентів у всіх регіонах України, крім тимчасово окупованих територій. Його провів аналітичний портал “Слово і діло” методом онлайн-анкетування за технологією CAWI. Це вже п’ята хвиля подібного опитування, однак у липні дослідники змінили підхід до вимірювання мобілізаційних настроїв.
Єдине питання про готовність долучитися до війська розділили на два окремі. Завдяки цьому вдалося окремо оцінити особисту готовність респондентів і їхнє бачення настроїв у власній родині.
Частка цивільних респондентів, готових долучитися до війська, послідовно зменшується: від 16% у сценарії 3-річної війни до 14% у 5-річній перспективі та 13,5% у разі 10-річної війни. Водночас рівень неготовності залишається стабільно високим: 53% на 3 роки та 55% на 5 і 10 років. Частка чинних військових, які готові продовжувати службу, становить 2% незалежно від часового горизонту, тоді як понад чверть опитаних не змогли визначитися з відповіддю.
Найбільшим рушієм мобілізаційного потенціалу залишається молодь. Чоловіки демонструють помітно вищу рішучість, ніж жінки, хоча за перспективи 5-10 років готовність у цих груп також відчутно знижується.
У регіональному розрізі найбільша частка неготових служити зафіксована серед мешканців Києва. Найвищу готовність продемонстрував Схід країни, тоді як Північ та Захід вирізняються найбільшою часткою невизначених.
Серед тих, хто вже перебуває у строю, соціологи також зафіксували тривожну тенденцію. Із затягуванням війни мотивація чинних військовослужбовців залишатися у війську помітно знижується, особливо в столиці та серед бійців 30-44 років. Лише Схід залишається єдиним регіоном, де військові стабільно зберігають перевагу бажання продовжувати службу навіть у 10-річній перспективі.
Дослідники наголошують, що така динаміка потребує окремої уваги з боку органів влади, які відповідають за кадрову політику в армії та підтримку бойового духу військових на фронті.
Опитування також стосувалося ставлення українців до діяльності територіальних центрів комплектування, однак детальні цифри щодо ТЦК видання опублікувало в межах тієї самої хвилі дослідження.
