Військовий Тарас Василенко з позивним Кобзар розповів про спробу отримати психологічну допомогу під час гострої кризи. 13 серпня він написав у Facebook, що зателефонував на п’ять гарячих ліній, але вчасно не отримав відповіді на жодній із них.
За словами військового, номер 0 800 100 102, який вказаний на сайті Міністерства охорони здоров’я як лінія психологічної допомоги, був відключений. Лінія психологічної підтримки Мінветеранів 5522 не з’єднала його після семи хвилин очікування. На номері Українського ветеранського фонду 0 800 33 20 29 ніхто не відповів після п’яти-семи хвилин чекання. Номер кризової підтримки LifeLine Ukraine 7333, який, за описом на сайті, має працювати цілодобово, повідомив, що абонент не в мережі.
Тарас Василенко наголосив, що між екстреними службами 112 та 103 і моментом, коли людина відчуває, що втрачає контроль, має бути проміжна ланка кризової психологічної підтримки, яка справді відповідає на дзвінки. За його словами, швидка допомога виконує свою функцію: оцінює стан і пропонує госпіталізацію. Водночас вона не може замінити кризову психологічну службу, яка мала б підхопити людину раніше.
Військовий закликав відповідальних за гарячі лінії регулярно перевіряти їхню роботу, зокрема ввечері, вночі та у вихідні, а також контролювати час очікування. Він підкреслив, що кризова психологічна допомога має бути реально доступною в момент звернення, а не лише існувати у звітах і на сайтах.
За даними місцевого видання, Тарас Василенко — запорізький медійник, музикант і поет. Із травня 2024 року Василенко служить у ЗСУ, брав участь у Курській операції як мінометник та разом із побратимами виходив з оточення. Під час служби він отримав поранення, контузії та ПТСР, після чого проходив лікування. Нині він займається військовою роботою, пов’язаною з його основним фахом — журналістикою.
