Київський апеляційний суд 30 липня залишив без задоволення позов жінки, яка просила визнати недійсним договір на проходження онлайн-курсу та повернути 57 000 грн, сплачені фізичній особі-підприємцю за навчальну програму.
Як зазначено у постанові, оприлюдненій у Єдиному державному реєстрі судових рішень, у липні 2024 року жінка звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ФОП. Вона стверджувала, що після перегляду семи-восьми відеоуроків дійшла висновку, що якість послуг не відповідає заявленим характеристикам, тому намагалася розірвати договір через суд. Також позивачка наполягала, що договір було укладено під впливом обману та помилки, а його умови є несправедливими щодо споживача.
За матеріалами справи, 21 березня 2024 року жінка, маючи намір розвивати власний онлайн-проєкт у сфері фітнесу, звернулася до навчального проєкту “Багатий наставник” та обрала програму “Багатий Фітнес Наставник” за тарифом “Premium”. Наступного дня вона сплатила підприємцю 20 000 грн власних коштів, а решту суми — 37 000 грн — оплатила за рахунок кредиту, оформленого в АТ “Універсал Банк”, який виступав третьою особою у справі. Загальна вартість навчальної програми становила 57 000 грн.
Представник жінки, адвокат Дмитро Погребняк, заявляв, що замість навчального контенту клієнтці фактично надали записи розмов підприємця з іншими замовниками, які не мали навчальної цінності.
Натомість представник підприємця, адвокат Ярослав Хлівний, зазначав, що жінка добровільно ознайомилася з умовами публічної оферти, самостійно оформила кредит для оплати навчання та отримала доступ до освітньої платформи. За його словами, клієнтка фактично скористалася послугами, однак не брала участі у групових зустрічах, не виконувала завдань програми і не скористалася механізмом гарантії повернення коштів, передбаченим договором.
Колегія суддів встановила, що жінка самостійно вчинила всі дії для укладення договору: обрала програму й тариф, заповнила заявку на сайті, акцептувала публічну оферту та внесла оплату. Суд наголосив, що матеріали справи не містять доказів того, що на момент укладення договору вона помилялася щодо його правової природи, обсягу прав та обов’язків сторін.
В апеляційній скарзі також містилися посилання на нібито несправедливі умови оферти. Зокрема, йшлося про пункти, які встановлювали триденний строк для претензій щодо якості послуг і визначали 100 відсотків вартості пакета фактично понесеними витратами виконавця з моменту надання доступу до матеріалів. Однак суд зауважив, що позивачка не заявляла окремих вимог про визнання недійсними саме цих пунктів, а просила визнати недійсним увесь договір.
Проаналізувавши доводи сторін, Київський апеляційний суд дійшов висновку, що ознаки обману, помилки чи фіктивності правочину в діях підприємця відсутні, а сторони фактично розпочали виконання договірних зобов’язань.
Таким чином, жінці остаточно відмовлено у поверненні 57 000 грн, сплачених за навчальну програму, а також у стягненні моральної шкоди.
