Обшуки в Генеральній прокуратурі України та виявлення великої суми грошей у сейфі соратника генпрокурора Руслана Кравченка під час операції «Карфаген», проведеної НАБУ та САП, збіглися у часі з візитом спецпосланців Трампа – Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. У соцмережах виникають питання, чи пов’язані ці події та чи тиснуть США на Володимира Зеленського кримінальними справами, щоб прискорити підписання мирних угод. Проте ситуація має парадокс: після перемоги Трампа його адміністрація скоротила закордонну активність, включно з імовірним припиненням співпраці з НАБУ. Коли у липні 2025 року відбувся перший «майдан картонок» з вимогами скасувати закони проти антикорупціонерів, США не відреагували, на відміну від Європи, яка погрожувала припинити допомогу Україні. Саме тиск ЄС, а не протести, змусив владу відкотити «антиантикорупційну» реформу. Це підтверджується тим, що під час протестів проти відставки Федорова у 2026 році Європа не втручалася, і голос вулиці не був почутий. Отже, саме Європейський союз зараз контролює антикорупційні розслідування, оскільки Україна залежна від європейської допомоги у боротьбі з Росією. ЄС висуває конкретні вимоги у межах програми Ukraine Facility: реформа Генпрокуратури з прозорими конкурсами та обмеженням впливу генпрокурора, позбавлення СБУ функцій досудового розслідування економічних злочинів, а також реформа ДБР. Наразі ці процеси загальмовані, але їх реалізація позбавить Офіс президента контролю над силовим блоком. Європа прагне прозорості у використанні своїх коштів. Водночас події в Києві можуть вплинути на переговори з американцями, яким, як і Путіну, критично важливо встановити мир. Існує сценарій, за яким США можуть запропонувати Офісу президента контроль над антикорупційними органами в обмін на мирні угоди, проте це малоефективно, адже мирні угоди передбачають вибори, які влада, ймовірно, програє. Раніше Офіс генпрокурора пообіцяв сприяння у розслідуванні справи про кол-центри та спростував проведення обшуків у самого Руслана Кравченка.
