Міністерством охорони здоров’я України затверджено два нові нормативні документи, що визначають порядок раціонального використання протимікробних ліків у закладах первинної та спеціалізованої медичної допомоги. Відтепер медичні працівники зобов’язані письмово аргументувати кожне призначення подібних медикаментів у медичній документації чи через електронну систему охорони здоров’я. Ці правила поширюються на препарати системної дії: антибактеріальні, протигрибкові, противірусні та протипаразитарні засоби. Їхня головна ціль полягає в підвищенні безпеки й результативності лікування інфекцій, а також у стримуванні поширення антимікробної резистентності. У відомстві зазначають, що нововведення прийнято на виконання Державної стратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів, розрахованої на період до 2030 року. Фундаментальний принцип нових норм передбачає, що такі ліки мають призначатися виключно за наявності чітких показань, у відповідному дозуванні та на чітко визначений термін.
Серед ключових вимог – виписування подібних препаратів лише тоді, коли підтверджено або обґрунтовано підозрюється бактеріальна інфекція. Одночасно заборонено надавати такі медикаменти на вимогу пацієнта без наявності медичних показань. Для підбору препаратів медики користуватимуться класифікацією ВООЗ AWaRe, яка поділяє засоби на три категорії: доступу, спостереження та резерву. Первинна медична допомога тепер дозволяє використовувати відстрочений рецепт, завдяки чому пацієнт починає прийом ліків лише після появи конкретних симптомів, визначених лікарем, або після підтвердження бактеріального характеру недуги. Спеціалізована допомога регулює застосування таких медикаментів в умовах амбулаторій та стаціонарів, вимагаючи попередньо погоджувати призначення препаратів резерву.
Нові норми жодним чином не повинні затримувати невідкладну допомогу: за умов обґрунтованої підозри на септичний шок антибіотикотерапію слід розпочинати впродовж першої години після забору біологічного матеріалу на аналіз. Рівень виконання стандартів контролюватиметься за допомогою спеціальних індикаторів якості. На первинному рівні очікується, що не менше ніж 90% призначених засобів належатимуть до групи доступу, тоді як частка резервних препаратів має дорівнювати 0%. У спеціалізованій допомозі частка резервних антибіотиків має становити 0% в амбулаторіях і менш як 2% у стаціонарних відділеннях.
Проблема антимікробної резистентності виникає через те, що мікроорганізми втрачають чутливість до медикаментів, які призначені для боротьби з ними, що значно ускладнює лікування інфекцій. За інформацією ВООЗ, протягом 2023 року приблизно кожна шоста лабораторно підтверджена бактеріальна інфекція у світі мала стійкість до подібних ліків. Раніше Інформатор повідомляв, що новий протокол містив впровадження практики відстроченого рецепта, коли лікар радить придбати препарат лише за певних обставин, наприклад, якщо стан не покращиться за кілька днів. Крім того, нагадувалося, що антибіотики є неефективними при COVID-12 через вірусну природу коронавірусу, оскільки ці препарати впливають виключно на бактерії, а їхній прийом може лише погіршити стан хворого.
