Удар дрона на Ямалі: деталі атаки на завод Газпрому – КиївМедіаHUB
— Авіація Автомобілі та транспорт Автомобілі та фінанси Автомобільна безпека Автомобільна промисловість

Удар дрона на Ямалі: деталі атаки на завод Газпрому

Дев’ятого вересня українські безпілотники FP-1 завдали удару по установці підготовки газів деетанізації, яка розташована на Уренгойському заводі з підготовки конденсату до транспортування. Цей об’єкт знаходиться в Ямало-Ненецькому автономному окрузі Російської Федерації. Відстань до цілі перевищила три тисячі кілометрів від української території, що робить цей удар найвіддаленішим за весь період повномасштабного протистояння. Підприємство входить до складу «Газпром переробки» і розташоване на відстані вісімнадцяти кілометрів від Нового Уренгоя. Внаслідок атаки зупинився виробничий процес, який охоплює етапи від переробки газового конденсату до виготовлення поліетилену.

Про особливості цієї операції поінформував український OSINT-ресурс «КіберБорошно», фахівці якого проводять геопросторову розвідку, збирають і досліджують відкриті дані, викривають російські дезінформаційні кампанії та оцінюють результати уражень інфраструктури. За інформацією аналітиків, ця подія кардинально відрізняється від попередніх нальотів на нафтопереробні заводи, оскільки фокус спрямований саме на газопереробку — початкову стадію перетворення нестійкого газового конденсату на товарну сировину.

Пошкоджена установка здійснює обробку газів, що утворюються в процесі деетанізації конденсату. У цих газах міститься етан, який слугує базовою сировиною для отримання етилену та поліетилену. Саме звідси ці газові суміші мали спрямовуватися на Новоуренгойський газохімічний комплекс. Проєктна потужність цього комплексу розрахована на випуск до чотирьохсот тисяч тонн поліетилену низької щільності протягом року. За розрахунками експертів каналу, це покриває приблизно десять відсотків загальних потужностей Російської Федерації з виробництва поліетилену та поліпропілену.

Завод приймає сировину з родовищ, розташованих у Надим-Пур-Тазовському районі, котрий є найбільшим газоконденсатним басейном на території Росії. Його проєктна потужність становить близько дев’ятнадцяти з половиною мільйонів тонн сировинних матеріалів на рік. Виведення з ладу установки підготовки газів деетанізації призводить до зриву всього технологічного ланцюжка. Без обробки газу припиняється постачання етану на НГХК, що зупиняє випуск етилену та кінцевого поліетилену. Навіть якщо базові установки деетанізації продовжать функціонувати, утворений газ деетанізації не буде куди транспортувати.

Слід згадати передісторію цього виробничого комплексу. У серпні 2021 року на підприємстві сталася пожежа, внаслідок якої було знищено попередню установку деетанізації конденсату УДК-1. Новий агрегат «Газпром» зводив протягом трьох років, і в жовтні 2024 року відбулося його урочисте відкриття за безпосередньої участі голови правління компанії Олексія Міллера. Потужність нової установки становить вісім мільйонів тонн на рік. Фінансові витрати на спорудження всього комплексу деетанізації згідно з угодою 2015 року склали двадцять сім цілих і сім десятків мільярда рублів.

Наразі інфраструктурний об’єкт знову не працює, але цього разу через влучання дрона FP-1, здатного подолати дистанцію понад три тисячі кілометрів. Новий Уренгой має величезне значення для паливно-енергетичної сфери Росії, оскільки цей регіон виступає ключовим центром видобутку газу, тому будь-які пошкодження місцевих об’єктів є вкрай болючими для економіки країни.

Раніше повідомлялося про підтверджені Силами оборони удари по важливих логістичних вузлах РФ, зокрема по Махачкалінському морському торговельному порту в Дагестані та трьом суднам у Новоросійську, серед яких були фрегат «Адмирал Ессен» і десантний корабель «Петр Моргунов». Також зазначалося, що масштабна атака безпілотників завдала шкоди нафтопереробному заводу в Рязані, який підпорядкований «Роснефті» та забезпечує паливом окупаційні війська.