Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк позитивно оцінив ухвалення нових санкцій проти Росії, які 17 вересня підтримали 262 члени Палати представників США. Він висловив вдячність усім, хто сприяв просуванню законопроєкту Ліндсі Грема, назвавши це рішення важливим кроком у межах комплексного тиску на Москву. Власюк підкреслив, що цей тиск поєднує українські удари по російській нафтовій інфраструктурі та міжнародні обмеження. Ключовою особливістю документа є запровадження мит проти країн, що купують російські енергоносії, що має суттєво зменшити доходи Кремля.
За словами Власюка, Росія продовжує отримувати значні кошти від продажу нафти через треті країни. Посилення тиску з боку США на ці зовнішні канали, паралельно з українськими атаками на нафтопереробні потужності РФ, має стати дієвим інструментом для обмеження фінансових ресурсів агресора. Окрему увагу приділено санкціям проти Ірану, з яким Москва активно співпрацює у військово-промисловій сфері, обмінюючись технологіями та постачаючи компоненти для зброї, що використовується у війні проти України. Тиск на обидві країни має на меті обмежити їхню здатність розвивати військову взаємодію.
Законопроєкт, за який проголосували 262 конгресмени (159 виступили проти), спрямований на підпис президенту США Дональду Трампу, який, за даними WSJ, планує його підписати. Окрім санкцій проти фізичних та юридичних осіб, документ надає право вводити мита до 100% на країни-покупці російських енергоносіїв та продовжує санкції проти Ірану до 2031 року. Очікується, що ці заходи зроблять російський енергетичний експорт менш прибутковим та складнішим, хоча це не призведе до миттєвого завершення війни.
