Протягом 2024 року парламентський комітет з питань організації державної влади, очолюваний Оленою Шуляк, довів до пленарного розгляду менш ніж чверть ініціатив, що перебували у його провадженні. На цей орган також покладено завдання розробки законодавства для проведення виборів після закінчення війни. Незважаючи на регулярні звіти про проведені засідання та сформовані висновки, фактичні показники ефективності виявилися досить обмеженими. За даними Kp.ua, упродовж 2024 року на розгляді комітету перебувало 202 законопроєкти. З них до стадії винесення на пленарне засідання Верховної Ради дійшли лише 48 документів, що становить менше чверті від загальної кількості. Ще 136 ініціатив потребували доопрацювання або подальшої підготовки, тоді як стосовно 18 пропонувалося відмовитися від включення до порядку денного. Як вказують автори публікації, за численними засіданнями та висновками фактично ховається велика кількість проєктів, які роками не просуваються далі етапу підготовки чи очікування.
Одним із найбільш показових прикладів у матеріалі згадується містобудівний законопроєкт за номером 5655, презентований Оленою Шуляк у грудні 2022 року у стінах парламенту. Хоча депутати підтримали документ, він досі не отримав підпису глави держави. Проєкт піддався різкій критиці через посилення позицій забудовників за одночасного скорочення впливу громадськості та архітекторів на міське будівництво. Зауваження до ініціативи висловлювало Національне агентство з питань запобігання корупції, а сама реформа зазнала критики з боку європейських структур. Унаслідок цього автори аналізу дійшли висновку, що за час головування Шуляк діяльність структури дедалі частіше зводиться до імітації бурхливої діяльності: наявність звітів і засідань не супроводжується перетворенням більшості задумів на готові закони.
Саме цей комітет на офіційному рівні відповідає за створення правової основи для проведення перших виборчих кампаній після скасування воєнного стану. Серед ключових викликів, які належить врегулювати народним обранцям перед відновленням виборів, значаться гарантування прав внутрішньо переміщених осіб, участь мільйонів українців за кордоном, голосування військовослужбовців, відбудова інфраструктури для голосування, а також захист від потенційного втручання ззовні. Чи зможуть ці напрацювання вчасно втілитися у законодавчі акти, покаже подальша діяльність комітету з огляду на зафіксовану статистику 2024 року.
Водночас видання Інформатор раніше інформувало про інші події. Зокрема, 16 вересня Верховна Рада почала розгляд ініціативи щодо посилення відповідальності для водіїв за гучні вихлопні системи та двигуни авто і мотоциклів, передбачивши штрафи до 34 000 гривень за повторне порушення в умовах воєнного стану. Окрім того, 17 вересня парламенту не вистачило голосів для направлення президенту звернення щодо позбавлення Потапа почесного звання “Заслужений артист України”, попри набрання петицією необхідної кількості підписів. Серед інших новин: Національний банк України надав дозвіл на проведення валютних операцій клієнтам небанківських сервісів платежів, наближається завершення повноважень нинішнього складу Центральної виборчої комісії 3 жовтня з обговоренням можливих сценаріїв, НБУ підвищив облікову ставку до 16 відсотків, а також з’явилися нові деталі про наслідки російського удару по торговому центру “Епіцентр” у Харкові.
