Пекін залишає за собою можливість реалізувати “всі необхідні заходи” у відповідь на кроки Сполучених Штатів після набрання чинності санкційного закону проти Росії та Ірану. Цей документ надає право американському президенту встановлювати мита в обсязі до 100% на продукцію з третіх держав, які є великими покупцями російських енергоносіїв. Така реакція надійшла на новий закон, підписаний Дональдом Трампом 18 вересня. Інформацію про позицію відомства поширило Міністерство комерції КНР. Представник міністерства підкреслив незмінну опозицію Пекіна до односторонніх обмежень, які позбавлені мандата Організації Об’єднаних Націй чи підґрунтя в міжнародному праві. За його твердженням, китайська сторона продовжить пильно спостерігати за кроками Вашингтона та має намір вжити заходів задля збереження державного суверенітету й інтересів власного розвитку, а також правомірних інтересів компаній із Китаю. Крім того, КНР звернулася до США із закликом врегульовувати торговельні суперечки шляхом “діалогу і консультацій”. Китайська Народна Республіка є провідним покупцем нафти з Росії. Відповідно до інформації Управління енергетичної інформації США (EIA), протягом 2024 року РФ експортувала до Китаю приблизно 2,2 мільйона барелів нафти щодоби, тоді як за перші шість місяців 2025 року цей показник становив близько 2 мільйонів барелів на добу. Другим за обсягами імпортером російської нафти впродовж останніх років виступає Індія. Ухвалений главою США закон дає змогу запроваджувати мита до 100% на весь імпорт із держав, що входять до п’ятірки головних покупців нафти й газу з Росії або сприяють обходу енергетичних санкцій. Головними мішенями ініціативи є Китай, Індія та Туреччина, крім того, до переліку можуть долучити Угорщину й Словаччину. Цей санкційний інструментарій здатний зачепити і європейські країни, зокрема провідних покупців російського скрапленого газу серед країн Європейського Союзу — Францію, Бельгію та Іспанію. Водночас текст закону містить винятки, а керівник США має можливість відмовитися від запровадження тарифів за умови підтримки з боку Конгресу. Раніше з’являлася інформація про те, що уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк прокоментував, на кого найбільше вплине законопроєкт Грема. Протягом восьми місяців 2026 року Китай імпортував із РФ 585 мільйонів барелів сирої нафти, Індія — 453 мільйони барелів, а Туреччина — 44 мільйони барелів, як зазначив Власюк. Також повідомлялося, що Власюк привітав ухвалення цих жорстких санкцій одразу після голосування в Палаті представників 17 вересня, назвавши документ ключовим компонентом комплексного тиску на Москву, який уже доповнюється ударами України по нафтовій інфраструктурі Росії.
Китай погрожує США через нові санкції за закупівлю нафти з РФ
