На території Києво-Могилянської академії можуть розпочати археологічні розкопки з метою пошуку місця поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Про це повідомив голова УНІП Олександр Алфьоров за наслідками спільної виїзної робочої наради, присвяченої правовому режиму Комплексу споруд Києво-Могилянської академії та ансамблю Братського монастиря. Головною темою обговорення стали археологічні дослідження залишків Богоявленського собору Києво-Братського монастиря та перспективи віднайдення могили гетьмана. До дискусії долучилися представники парламентських комітетів України, Національного університету “Києво-Могилянська академія”, фахівці-історики, археологи, представники київської міської влади та громадські діячі. Ідею проведення розкопок голова УНІП оприлюднив у соціальній мережі Facebook. За його словами, головним завданням стануть розкопки та пошук поховання Петра Конашевича-Сагайдачного, причому антропологічні особливості кістяка допоможуть точно ідентифікувати його могилу серед інших. Києво-Могилянська академія налічує понад 400 років історії, а її витоки сягають Київської братської школи, заснованої у 1615 році завдяки меценатству Галшки Гулевичівни. Козацькі сили на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним стали опікунами Академії. За кошти гетьмана у 1620 році було зведено дерев’яний Богоявленський храм, а у 1622 році його поховали саме там. Наприкінці 17 століття гетьман Іван Мазепа збудував на місці дерев’яної церкви новий цегляний собор, не зачепивши поховання гетьмана. Однак у 1936 році радянська влада знищила Богоявленський собор Братського монастиря, і відтоді точне розташування могили Сагайдачного залишається невідомим для дослідників. Наразі, під час обговорення законопроєкту про правовий статус комплексу споруд Академії та монастиря, виник шанс здійснити повноцінні археологічні розкопки руїн собору. Вчені сподіваються, що антропологічне дослідження кісток допоможе достовірно розпізнати поховання гетьмана. Раніше Інформатор повідомляв, що під недобудованим торговельно-розважальним центром на Поштовій площі археологи планують провести розкопки на 10 метрів углиб для остаточного підтвердження відсутності інших артефактів під цією ділянкою давнього Києва. Таке рішення ухвалили після того, як у попередніх шурфах знайшли значні археологічні цінності. Крім того, повідомлялося про виявлення на Київщині у селі Білогородка унікального археологічного артефакту — гончарного горна козацької доби, який став єдиною подібною знахідкою в Україні за рік. Братчук розповів про те, чи з’являться 600 тисяч мобілізованих росіян на фронті до кінця року і яку реальну загрозу вони становлять. Сили оборони уразили РЛС Каста, пункт управління безпілотними літальними апаратами та живу силу Росії. У ГУР оприлюднили дані про те, скільки росіян може забезпечити держава-окупант, готуючи щомісяця по 100 тисяч військових. Також було опубліковано рейтинг цитованості депутатів Верховної Ради, де Ярослав Железняк увійшов до топу завдяки влучним коментарям щодо історії колишнього генерального прокурора Кравченка.
Розкопки могили гетьмана Петра Сагайдачного у Києво-Могилянці
