Дніпровський апеляційний суд 9 вересня ухвалив рішення залишити без задоволення скаргу громадянина, який намагався стягнути з ПрАТ «Київстар» мільйон гривень компенсації за моральну шкоду. Позивач стверджував, що оператор відмовився надати йому детальну інформацію про витрачені хвилини й інтернет-трафік, а також тричі безпідставно затягував розгляд його заяви. Друга інстанція повністю підтримала позицію першого суду, визнавши претензії чоловіка необґрунтованими. Судді зазначили, що компанія відповіла вчасно і закону не порушила.
Згідно з матеріалами Єдиного державного реєстру судових рішень, у квітні 2025 року клієнт звернувся до Соборного районного суду міста Дніпра з вимогою визнати неправомірною реакцію «Київстару» на його звернення від 12 грудня 2024 року. Він хотів дізнатися точну кількість хвилин, використаних на розмови з іншими операторами після 9 квітня 2024 року, а також обсяг спожитого мобільного інтернету в байти за той самий проміжок часу. За словами позивача, працівники компанії порушили його споживче право на інформацію та належний розгляд скарги.
Під час розгляду справи з’ясувалося, що листом від 27 серпня 2024 року оператор роз’яснив абоненту: дані про тривалість, вартість і напрямки дзвінків можна самостійно переглянути через додаток «Мій Київстар». Водночас компанія підкреслила, що не є розпорядником публічних даних. Відповідач довів, що фактично лист відправили 31 грудня 2024 року через помилку в даті на документі, а сам позивач отримав його у січні 2025 року, що він сам і підтверджував у своєму позові.
Суд апеляційної інстанції встановив, що до 29 березня 2024 року вказаний телефонний номер обслуговувався анонімно, без прив’язки до конкретної особи. Лише з 29 березня 2024 року його зареєстрували за цим громадянином на умовах передплаченого зв’язку за публічним договором. Згодом необхідні відомості про хвилини та байти інтернету компанія все ж надала, і вони увійшли до матеріалів справи.
Колегія суддів акцентувала увагу на тому, що українське законодавство не зобов’язує постачальників послуг зв’язку розбивати вартість кожного пакету на окремі складові, тобто визначати ціну кожної хвилини чи кожного байта трафіку. Встановлення єдиної вартості за весь пакет послуг не суперечить нормам права і не ущемляє інтереси споживачів.
Окрім цього, суд відкинув твердження позивача про те, що мобільний оператор начебто знав про неможливість встановити додаток на його кнопковий телефон ще під час подачі звернення 12 грудня 2024 року. Як виявилося, з просьбою допомогти з інсталяцією програми до фірмового магазину чоловік звернувся лише 25 січня 2025 року, тобто вже після отримання відповіді на свій запит. Відповідно, компанія просто не могла володіти цією інформацією раніше.
Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд нагадав про обов’язок позивача доводити не лише неправомірні дії відповідача, а й сам факт заподіяння страждань, їхній розмір і наявність причинного зв’язку. Жодних доказів на підтвердження моральної шкоди заявник не надав. Отже, Дніпровський апеляційний суд відмовив у задоволенні позову про виплату мільйона гривень, а також у вимогах визнати дії компанії незаконними та зобов’язати її змінювати структуру ціноутворення пакетів послуг.
