Група з шести українських археологів та істориків висловила думку, що спроби відшукати справжнє поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного на Подолі мають мізерні шанси на успіх. Натомість існує висока вірогідність помилково прийняти за останки видатного діяча випадковий чоловічий скелет. Відповідну статтю 16 жовтня опублікували на порталі “Історична правда” Олег Білинський, Ярослав Затилюк, Всеволод Івакін, Олександра Козак, Юрій Лукомський та Максим Яременко. Дослідники зазначають, що наявні документи лише засвідчують факт поховання гетьмана на землі Братського монастиря, проте ані конкретний храм, ані спосіб погребіння в них не вказані. Фахівці наголошують: жодне достовірне джерело не підтверджує, що Сагайдачного ховали всередині церкви. Згадується лише поховання “при” храмі без уточнення його назви. Також немає свідчень про те, що сліди могили існували вже через кілька десятиліть після смерті гетьмана, а їх відсутність фіксувалася і впродовж наступних століть. Автори додають, що історики не володіють жодною інформацією про пошук чи перенесення останків гетьмана до нової будівлі під час зведення мурованого Богоявленського собору на початку 1690-х років. Експерти окреслюють п’ять потенційних зон, де могла знаходитися могила: на місці або довкола першого корпусу НаУКМА, назовні під східною стіною знищеного Богоявленського храму, всередині цього собору під північною чи південною стінами, а також на території колишнього монастирського цвинтаря біля Староакадемічного корпусу. Деякі з цих ділянок на сьогодні частково забудовані. Науковці пояснюють, що нижнє місто Києва — Поділ — заселене ще з IX століття, через що в культурному шарі часто трапляються розрізнені, переважно пошкоджені поховання та поодинокі людські кістки. Поблизу першого корпусу НаУКМА ще в XII столітті функціонувала давньоруська церква Богородиці Пирогощої, фундаменти якої вціліли донині, а поховання на навколишній території розпочалися саме в той період. Автори статті зазначають, що для беззаперечної ідентифікації залишків історичної особи необхідно знати точне місце поховання, деталі та особливості погребільної конструкції, а також мати матеріали для відтворення біологічного профілю та ДНК-зразки живих родичів. У ситуації з Сагайдачним жодна з цих умов не виконана. Окрім того, фахівці звертають увагу на те, що кістки у кам’яних саркофагах та склепах зазвичай деградують на 50-90%, тоді як у трунах зберігаються дещо краще, проте все одно несуттєво. На думку дослідників, розшуки гетьманського поховання є благородною ініціативою, проте ймовірність знайти справжні рештки мінімальна, а ризик видати за гетьмана першу-ліпшу знахідку ентузіастів-пошуковців залишається високим. Раніше Інформатор інформував про можливий початок розкопок могили гетьмана на території Києво-Могилянської академії. Про таку можливість повідомив керівник УНІП Олександр Алфьоров за результатами наради, присвяченої правовому режиму комплексу будівель академії та ансамблю Братського монастиря. Крім того, повідомлялося, що навесні археологи знайшли у Києві залишки фундаментів Богоявленського собору, де потенційно могла знаходитися крипта гетьмана. Тоді розкопки припинили, а саму ділянку згодом заасфальтували. На Тернопільщині внаслідок удару дрона по об’єкту енергетики частина споживачів залишилася без світла. Компанія Ryanair із 10 листопада збільшить тривалість реєстрації для певної категорії пасажирів. У медіа обговорюється кандидатура Бекхема серед претендентів на пост президента ФІФА. В Італії також пройшли акції протесту на тлі невдоволення житловою кризою та збільшенням вартості життя.
Шукати могилу Сагайдачного на Подолі ризиковано
