Провідні українські аналітичні центри звернулися до керівництва держави з вимогою переглянути скандальну ініціативу щодо зміни порядку бронювання військовозобов’язаних. Документ передбачає формування Координаційного центру, звуження лімітів на бронювання, а також перегляд механізмів надання підприємствам статусу критично важливих. Попри підтримку намірів боротися з фіктивним працевлаштуванням задля уникнення мобілізації, експертне середовище вважає запропоновані методи надмірними та неадекватними.
Відповідне звернення направили 16 економічних аналітичних центрів на адресу президента України, прем’єр-міністра, профільних міністрів та представників влади. На переконання авторів, замість адресного контролю компаній із ознаками порушень уряд запроваджує загальні обмеження, здатні нашкодити чесному бізнесу. Фахівці застерігають, що подібні кроки створять додаткові корупційні загрози, ускладнять діяльність важливих підприємств та негативно відобразяться на обороноздатності.
За словами Олега Гетмана, координатора Економічної експертної платформи та коаліції аналітичних центрів, розробники нових норм говорять про зловживання з працевлаштуванням фіктивних працівників у межах чинної моделі. Проте протидію цим явищам пропонують здійснювати методом загальних обмежень замість використання якісних ризик-орієнтованих інструментів. Це завдасть удару по економіці замість розв’язання проблеми, тоді як поза увагою залишаються понад 2 мільйони ухилянтів у розшуку, на яких Кабінету міністрів варто було б зосередитися передусім.
Аналітики підрахували, що через роботу Координаційного центру терміни перевірки підприємств на критичність можуть зрости з 10 до 17 робочих днів. Крім того, для цілої низки процедур відсутні чітко встановлені строки прийняття рішень.
Іншою серйозною перешкодою є брак прозорих регламентів для позбавлення компаній статусу критично важливих. Проєкт не містить вичерпного переліку підстав для подібних рішень, порядку інформування бізнесу, термінів подачі пояснень та механізмів апеляції. Експерти нагадують, що втрата такого статусу позбавляє працівників броні від призову, створюючи загрози для організацій, які виконують оборонні замовлення, ремонтують енергетику чи підтримують інфраструктуру.
У тексті звернення наголошується, що проєкт постанови у теперішньому вигляді не досягає заявленої мети та становить серйозну небезпеку для економічної й оборонної стійкості держави. Документ генерує високі корупційні ризики, адже висновки Центру можуть стати підставою для втрати статусу без жодних процедурних гарантій, тоді як перехідні правила для вже оформлених бронювань відсутні. Обмеження вводяться у найчутливіших сферах в найскладніший момент без попередньої кількісної оцінки наслідків та обговорень, а зауваження Мін’юсту, Міненерго, Мінцифри й частково НАЗК залишилися без реального розгляду.
Підписанти закликали Кабінет Міністрів доопрацювати проєкт постанови, врахувавши позицію профільних відомств, експертів та бізнес-середовища.
Звернення підтримали такі організації: Центр соціально-економічних досліджень – CASE Україна, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут соціально-економічної трансформації, Центр економічної стратегії, Український інститут правової політики, Мережа захисту національних інтересів “АНТС”, Growford Institute, Інститут податкових реформ, Асоціація податкових консультантів, Інститут економічного лідерства, Аналітичний центр Advanter Group, Офіс шеф-економіста КБС, Аналітична група Економічної експертної платформи, Інститут фінансів та права, Аналітичний центр “Технології Прогресу”, Kyiv Foresight Foundation.
