Китай здійснює стратегічний маневр, намагаючись використати розбіжності у трансатлантичному альянсі, спричинені президентом США Дональдом Трампом. Пекін вже виступив з критикою прагнення Америки захопити Гренландію, одночасно переманюючи розчарованих союзників Білого дому. Ця стратегія обіцяє надійне торгівельне партнерство, але водночас сигналізує про потенційну втрату підтримки з боку США та можливість переходу під вплив іншої наддержави.
Про це повідомляє The Wall Street Journal. Прем’єр-міністр Канади Марк Карні зауважив, що світ стикається з конкуренцією між державами та потребує об’єднання для створення альтернативного шляху впливу. Після зустрічі з Сі Цзіньпіном, Канада змінила свою стратегічну позицію, а також провела успішну зустріч з лідером КНР. Доцент Оксфордського університету Марія Адель Каррай підкреслила, що країни «середніх держав» намагаються диверсифікувати свою торгівлю та інвестиції, не приєднуючись до Китаю, але відкриваючи нові діалоги та союзи.
Китай також використовує погрози силового захоплення Гренландії Данією. Віцепрем’єр Держради Китаю Хе Ліфен засудив «зростання односторонності та протекціонізму», стверджуючи, що Китай – це «благо» для світу, а розвиток Китаю – можливість, а не загроза для світової економіки. Олівія Чун з Королівського коледжу Лондона зазначає, що країни намагаються диверсифікувати свої торгові відносини, відрізняючись від раніше встановлених шаблонів.
Після схвалення будівництва нового китайського посольства у Лондоні, напруга між Китаєм та Великою Британією згладилась. Крім того, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер відправиться до Пекіна наприкінці січня, а канцлер Німеччини Фрідріх Мерц планує відвідати Китай у лютому. Президент Франції Еммануель Макрон вже відвідував КНР на початку грудня 2025-го.
Китай засудив плани Трампа щодо Гренландії та операцію США з захоплення венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро. КНР вважає, що це демонструє «американську імперіалістичну тенденцію». Державне інформаційне агентство Xinhua заявило, що КНР є «суто видобувним наддержавою».
Незважаючи на обізнаність про обмежені можливості пом’якшити відносини з Європою, експерти підкреслюють, що Китай не очікує остаточного розколу трансатлантичного альянсу. Зміна позиції Трампа щодо Гренландії, коли він відмовився від погроз застосування сили та запровадження мит, обмежує потенційну втрату підтримки з боку НАТО. Аналітики також вважають, що це обмежує можливості торгівельних та дипломатичних вигод для Китаю в Європі.
Китай продовжує відстоювати міжнародну систему, засновану на Статуті ООН, незважаючи на зміни у глобальному політичному ландшафті. Речник МЗС КНР Ґо Цзякунь наголосив, що принципи справжнього мультилатералізму залишаються незмінними. Протягом останніх днів понад двадцять країн висловили готовність приєднатися до ради директорів, що утворюється під егідою ООН.
Франція, Норвегія та Швеція відмовилися від участі, тоді як Німеччина, Велика Британія та Італія поки не визначилися з позицією. Запрошення отримала й Росія, незважаючи на продовження атак РФ на Україну.
